Греція – «чемпіон» з непрямих податків

Танос Цирос, економічний оглядач Катімеріні, у цій публікації пропонує свою версію причин невдач уряду Греції щодо податкової політики та обґрунтувати високий рівень податків у країні.

Патогени, характерні для грецької податкової системи, що перешкоджають подальшій консолідації, все ще тут. Прогрес, досягнутий останніми роками у зниженні навантаження на самозайнятих чи зменшенні страхових внесків, знайшов свій відбиток у недавньому огляді ОЕСР як скорочення відрахувань із доходів працівників приблизно на два відсоткові пункти.

Однак інше дослідження ОЕСР показує, що Греція, як і раніше, залежить від надзвичайно високих ставок непрямих податків. Акциз на неетильований бензин вдвічі вищий за мінімальний податок, що діє в ЄС, акциз на мазут вищий у 14 разів, а базова ставка ПДВ (24%) входить до числа 3-4 найвищих у Європі.

Причина, через яку уряд не хоче «стосуватися» цих ставок, допомагаючи пом’якшити інфляційну кризу в енергетиці, полягає в дуже низької віддачі від прямих податків у Греції.

Оскільки 70% платників податків декларують дохід нижче за неоподатковуваний поріг, а двоє з трьох фахівців демонструють збиткиприбутковий податок із населення Греції становить 15% від загального обсягу податкових надходжень, тоді як середній показник для країн-членів ОЕСР становить 23%.

“Дірка”, створена дуже низьким декларуванням прибуткового податку, значною мірою покривається акцизним податком. За середньої ставки акцизного збору в ОЕСР 13% від загальної суми податків, Греція очікує від палива, тютюнових виробів такі показники.

За часів екстремального інфляційного тиску, подібного до того, що ми переживаємо, «особливість» Греції, яка залежить від непрямого оподаткування та особливо непрямих акцизних зборів, є серйозною перешкодою. Бюджетні витрати на пряме зниження акцизного збору не могли бути легко компенсовані ні стримуванням споживання палива, ні збільшенням податкових надходжень з інших джерел, таких, як прибутковий податок.

Втручання у непряме оподаткування було передвиборчим зобов’язанням уряду, але пандемія, енергетична криза, а тепер і війна в Україні звузили можливості для втручання. Наразі затребувані заходи щодо стимулювання електронних транзакцій, а також щодо збільшення номінальної заробітної плати працівників: з одного боку, для зменшення ухилення від сплати податків, а з іншого боку – для збільшення обсягу задекларованих доходів з метою розширення податкової бази, збільшення прямих податкових надходжень та створення умов зниження дуже високих ставок непрямих податків, особливо ПДВ.

За категоріями податкових надходжень диспропорції, які й досі характеризують країну, відбито у таких данных:

1. У прибутковому податку з фізичних осіб Греція має частку 15% проти 23%, що середнім показником по ОЕСР. Причина – зниження доходів останніми роками через багаторічну кризу, безробіття та повсюдне ухилення від сплати податків, особливо серед самозайнятих. Зі створенням нових робочих місць, збільшенням номінальної заробітної плати, а також «тиском» на видачу квитанцій через електронні платежі, за оцінками, у 2022 році «закриється» величезний розрив, який відокремлює країну від ОЕСР.
2. У Греції податок на прибуток юридичних осіб становить 6% порівняно з 10%, що є середнім показником ОЕСР. Зниження податкової ставки до 22%, схоже, створило стимул для збільшення оподатковуваного матеріалу.
3. Від страхових внесків Греція отримує 31% від загального доходу, проти 26% у країнах-членах ОЕСР. З 1 червня, при зниженні ставок додаткових страхових внесків на 0,5% для роботодавця та працівника, кумулятивне зниження становитиме 4,5%, тому до цього рівня буде скорочено розрив.
4. За податками на нерухомість ми знову вище за середнє (8% проти 6%), але зараз запущено зниження ENFIA, тому очікується баланс.
5. ПДВ, незважаючи на дуже високі ставки, повертає податок близько до середнього (21% проти 20%).
6. Великий дисбаланс спостерігається за акцизами: 19% проти 13% у країнах ОЕСР.

* ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку – міжнародна економічна організація розвинутих країн, що визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. Вікіпедія

Дивіться також Податки: “Платити чи не платити, ось у чому питання”.

Source link