Танос Цирос, економічний оглядач Катімеріні, у цій публікації пропонує свою версію причин невдач уряду Греції щодо податкової політики та обґрунтувати високий рівень податків у країні.
Патогени, характерні для грецької податкової системи, що перешкоджають подальшій консолідації, все ще тут. Прогрес, досягнутий останніми роками у зниженні навантаження на самозайнятих чи зменшенні страхових внесків, знайшов свій відбиток у недавньому огляді ОЕСР як скорочення відрахувань із доходів працівників приблизно на два відсоткові пункти.
Однак інше дослідження ОЕСР показує, що Греція, як і раніше, залежить від надзвичайно високих ставок непрямих податків. Акциз на неетильований бензин вдвічі вищий за мінімальний податок, що діє в ЄС, акциз на мазут вищий у 14 разів, а базова ставка ПДВ (24%) входить до числа 3-4 найвищих у Європі.
Причина, через яку уряд не хоче «стосуватися» цих ставок, допомагаючи пом’якшити інфляційну кризу в енергетиці, полягає в дуже низької віддачі від прямих податків у Греції.
Оскільки 70% платників податків декларують дохід нижче за неоподатковуваний поріг, а двоє з трьох фахівців демонструють збиткиприбутковий податок із населення Греції становить 15% від загального обсягу податкових надходжень, тоді як середній показник для країн-членів ОЕСР становить 23%.
“Дірка”, створена дуже низьким декларуванням прибуткового податку, значною мірою покривається акцизним податком. За середньої ставки акцизного збору в ОЕСР 13% від загальної суми податків, Греція очікує від палива, тютюнових виробів такі показники.
Еллада |
ОЕСР* |
|
Прибутковий податок для фізичних осіб |
15% |
23% |
Податок на прибуток юридичних осіб |
6% |
10% |
Страхові внески |
31% |
26% |
Податок на нерухомість |
8% |
6% |
ПДВ |
21% |
20% |
Акцизи |
19% |
13% |
За часів екстремального інфляційного тиску, подібного до того, що ми переживаємо, «особливість» Греції, яка залежить від непрямого оподаткування та особливо непрямих акцизних зборів, є серйозною перешкодою. Бюджетні витрати на пряме зниження акцизного збору не могли бути легко компенсовані ні стримуванням споживання палива, ні збільшенням податкових надходжень з інших джерел, таких, як прибутковий податок.
Втручання у непряме оподаткування було передвиборчим зобов’язанням уряду, але пандемія, енергетична криза, а тепер і війна в Україні звузили можливості для втручання. Наразі затребувані заходи щодо стимулювання електронних транзакцій, а також щодо збільшення номінальної заробітної плати працівників: з одного боку, для зменшення ухилення від сплати податків, а з іншого боку – для збільшення обсягу задекларованих доходів з метою розширення податкової бази, збільшення прямих податкових надходжень та створення умов зниження дуже високих ставок непрямих податків, особливо ПДВ.
За категоріями податкових надходжень диспропорції, які й досі характеризують країну, відбито у таких данных:
- У прибутковому податку з фізичних осіб Греція має частку 15% проти 23%, що середнім показником по ОЕСР. Причина – зниження доходів останніми роками через багаторічну кризу, безробіття та повсюдне ухилення від сплати податків, особливо серед самозайнятих. Зі створенням нових робочих місць, збільшенням номінальної заробітної плати, а також «тиском» на видачу квитанцій через електронні платежі, за оцінками, у 2022 році «закриється» величезний розрив, який відокремлює країну від ОЕСР.
- У Греції податок на прибуток юридичних осіб становить 6% порівняно з 10%, що є середнім показником ОЕСР. Зниження податкової ставки до 22%, схоже, створило стимул для збільшення оподатковуваного матеріалу.
- Від страхових внесків Греція отримує 31% від загального доходу, проти 26% у країнах-членах ОЕСР. З 1 червня, при зниженні ставок додаткових страхових внесків на 0,5% для роботодавця та працівника, кумулятивне зниження становитиме 4,5%, тому до цього рівня буде скорочено розрив.
- За податками на нерухомість ми знову вище за середнє (8% проти 6%), але зараз запущено зниження ENFIA, тому очікується баланс.
- ПДВ, незважаючи на дуже високі ставки, повертає податок близько до середнього (21% проти 20%).
- Великий дисбаланс спостерігається за акцизами: 19% проти 13% у країнах ОЕСР.
* ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку – міжнародна економічна організація розвинутих країн, що визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. Вікіпедія
Дивіться також Податки: “Платити чи не платити, ось у чому питання”.
More Stories
Американські мільярдери хочуть грецький паспорт
Нерухомість: угоди на 2 мільярди євро у 2023 році – головні герої
Податкові декларації 2024 року можна буде подати в останню декаду квітня – два головні нововведення