Іран попереджає про захоплення інших грецьких танкерів у Перській затоці

Корпус вартових ісламської революції попередив, що продолжит захоплення інших грецьких танкерів що знаходяться в Перській затоці, якщо «Греція продовжить свої незаконні дії».

Після озброєного захоплення двох танкерів під грецьким прапором («Prudent Warrior» та «Delta Poseidon») У п’ятницю іранські ЗМІ опублікували попередження від імені особи Корпусу вартових ісламської революції, в якому йшлося, що 17 грецьких кораблів в даний час знаходяться в Перській затоці, і вони можуть конфіскувати їх.

Офіційна портова адміністрація Ірану (PMO) зробила більш м’яку заяву: за їх словами, офіційна причина захоплення цих кораблів полягає в тому, що вони вчинили морські порушення, без будь-яких подробиць. Питання розслідується «на підставі доказів та документів».

У PMO зазначили, що екіпажі двох кораблів не заарештовані та перебувають у доброму здоров’ї. “Вони знаходяться на своїх судах відповідно до міжнародного права і забезпечуються необхідними послугами”, – заявили в адміністрації іранського порту.

Згідно з інформацією грецького видання Катімеріні, обидва захоплені грецькі судна були доставлені в порт Бендер-Аббас на південному узбережжі Ірану в Перській затоці. Члени екіпажу здорові. Їм повернули конфісковані стільникові телефони, і у вихідні їм дозволили зв’язатися із родичами та роботодавцями.

На борту Prudent Warrior знаходяться 23 особи: 15 філіппінців, сім грецьких моряків та один кіпріот. Високопоставлений керівник компанії Polembros Shipping, якій належить судно, сказав, що влада іранського порту піднялася на борт танкера в суботу, і що скарг на їхню поведінку щодо екіпажу не надходило.

На Delta PoseidonЯким керує Delta Tankers, знаходиться 21 філіппінець і два грецьких моряки.

Офіційний представник міністерства закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде написав у Твіттері в суботу, наголосивши на стародавніх зв’язках між Іраном та Грецією, а також «взаємну повагу» між народами двох країн:

«Наші стародавні зв’язки з Грецією та її великим народом завжди ґрунтувалися на взаємній повазі. Нашим зв’язкам не повинні заважати глибоко недалекоглядні прорахунки, у тому числі пограбування на великій дорозі за наказом третьої сторони. Екіпаж танкера живий і здоровий».

Іран неодноразово використовував невказані морські порушення, щоб виправдати захоплення суден, що плавають під прапорами країн, які робили подібні дії з флотом цієї країни. Зокрема у серпні 2019 року Греція, під тиском США (як і в даному випадку), затримала іранський танкер “Adrian Darya 1”. Тоді Іран, як і зараз, попередив Грецію про тяжкі наслідки.

Напруженість у відносинах між двома країнами зростає

Як ми повідомляли раніше, гелікоптери військово-морських сил Ірану висадили на 2 грецьких танкери озброєний десант. Один із судів у цей час перебував у нейтральних водах. Другого танкера було затримано неподалік іранського узбережжя. Афіни поінформували про те, що сталося, Європейський союз та Міжнародну морську організацію (ІМО), назвавши те, що сталося піратством.

Цей інцидент посилив напруженість між Грецією та Іраном, що зберігається вже кілька тижнів. З того часу, як у квітні Греція аналогічним чином захопили танкер, що йшов під російським прапором і перевозив 115 тисяч тонн іранської нафти. Минулої середи грецька влада оголосила, що нафту буде вивезено до США на прохання Вашингтона. Тегеран засудив дії Греції, назвавши їх “міжнародним пограбуванням”.

“Грабіж проти піраттиву”. Як може вирішитися цей конфлікт?

З огляду на менталітет іранських політиків, ймовірно, Іран конфіскує нафту, що знаходиться на борту грецьких танкерів, і відпустить судна. Для проформи їх можуть потримати під арештом деякий час, аналогічний до того, скільки часу утримувалося російське судно з іранською нафтою на борту. На цьому конфлікт може завершитися.

Втім, все залежить від США Греції. Якщо у політиків зіграють амбіції, конфлікт може перерости в аналогічні арешти іранських судів в інших портах або взагалі в нейтральних водах, як це було 2019 року, і тоді Іран почне захоплювати суди цих країн.

При цьому у Ірану немає в цьому жодних проблем, тому що Орсмузька протока знаходиться під повним контролем Ірану, а це шлях, яким проходить як би не 30% світового транспортування нафти та зрідженого газу. І Греції, яка є володарем найбільшого у світі флоту танкерів і газовозів, варто було б добре подумати, перш ніж робити подібні дії. Адже 17 судів, що належать грецьким судновласникам або ходять під грецьким прапором, що перебувають зараз у Перській затоці, є, за фактом, заручниками політичних ігор США.

Ормузька протока – вразливе місце

Ормузькою протокою користуються такі постачальники нафти, як Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Кувейт та Ірак. При цьому у найвужчому місці ширина протоки ледь досягає 50 кілометрів, а два коридори з глибиною, достатньою для проходження великих танкерів, – не більше 3 кілометрів завширшки кожен. Над протокою можна легко встановити контроль, тому конфліктуючі країни у регіоні регулярно загрожують використовувати цю транспортну артерію для досягнення своєї мети.

У 2019 році, під час аналогічного конфлікту між США та Іраном, глава іранського генштабу Мохаммад Багері пригрозив повністю перекрити Ормузьку протоку у разі наростання “ворожих дій”, маючи на увазі нові санкції США проти Ірану через суперечку навколо ядерної угоди. За даними іранського агентства Irna, Багері зокрема сказав: “Якщо наша нафта не транспортуватиметься через протоку, то і для нафти з інших країн цей шлях буде закритий”.

Конфлікт може призвести до катастрофи

У минулому Конгрес США відмовився надати президентові Д. Трампу повноваження на ведення воєнних дій проти регулярної армії Ірану, але не проти терористів. Цього разу ситуація ще напруженіша. Через ембарго, введене проти Росії, ціни на нафту вже злетіли вище 116 доларів за барель, а у разі блокування Ормузької протоки ризикують досягти 200 і більше. Як це позначиться на світовій економіці, передбачити важко. Але однозначно, що для Європи це буде катастрофа.

Source link