Що отримає Україна із $40 млрд, виділених конгресом США

18 травня сенат США проголосував за виділення 40 мільярдів доларів як військову допомогу Україні. Але, як виявилося, безпосередньо на постачання зброї виділено близько $6 млрд.

Загалом розклад такий:

  • $6 млрд доларів – на навчання, обладнання та озброєння військових;
  • $8,7 млрд – для поповнення запасів американської зброї;
  • $3,9 млрд – для допомоги Європейському командуванню збройних сил США;
  • $5 млрд — для вирішення проблеми глобальної продовольчої кризи, спричиненої війною в Україні;
  • майже $9 млрд – економічна допомога Києву;
  • близько $900 млн – для підтримки українських біженців.

З нової зброї, яка може дістатися Україні від США, – протикорабельні ракети “Гарпун” для подолання російської блокади Чорного моря, повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела. Дальність стрілянини цих ракет досягає 300 кілометрів – тобто вони можуть вражати російські кораблі, які блокують вихід України до Чорного моря. Втім, офіційно такі поставки не підтверджені. Але якщо вони відбудуться, це може змінити ситуацію із блокадою росіянами українських портів.

Також The Washington Post повідомляє, що США передадуть Україні зенітно-ракетні комплекси Patriot. Вони мають увійти до нового пакета допомоги. Туди ж поставлять і далекобійну артилерію. Проте “Петріоти” коштують дуже дорого, близько 5 мільярдів Польща заплатила за чотири батареї. При тому, що на озброєння Україні виділяють лише шість із 40 млрд. Загалом треба чекати на офіційні підтвердження цієї інформації.

Якої реакції чекати від Кремля?

За кілька днів до прийняття конгресом законопроекту про ленд-ліз глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США бажають послаблення військового потенціалу Росії настільки, щоб у неї більше не було можливості атакувати сусідні країни. І зараз багато хто ставить питання, чи зможе сьогодні ленд-ліз, як і 80 років тому, змінити перебіг подій – тепер уже у війні Росії проти України. І якою буде реакція Кремля?

“Невідомо, чи достатньо буде Україні військової допомоги для того, щоб перемогти Путіна, – каже історик Ладерман. – Світ сьогодні виглядає по-іншому, та й Путін – не Гітлер. Але у боротьбі з агресивною війною Путіна західні державні діячі стикаються з тією самою дилемою, як і їхні попередники 1941 року.Для Гітлера закон про ленд-ліз був рівносильний вступу США у війну – навіть без офіційного оголошення”.

На думку Ладермана, Захід тепер має уважно стежити за реакцією Росії на “Ленд-ліз 2.0”. Водночас, зазначає історик, “Путін уже побачив себе втягнутим у конфлікт із Заходом, для нього немає різниці, чи буде надано непряму чи пряму підтримку Україні. Тому малоймовірно, що ухвалення закону про ленд-ліз стане поворотним моментом для Путіна”.

Військовий аналітик Вольфганг Ріхтер, у свою чергу, вважає, що Сполучені Штати мають бути дуже обережними, насамперед – у риториці. “США неодноразово наголошували, що вони не є стороною конфлікту у війні в Україні, – каже він, коментуючи слова Ллойда Остіна. – І я думаю, що необхідно бути вкрай обережним у висловлюваннях, щоб не склалося враження, що мета полягає в тому, щоб зруйнувати Росію як державу, інакше це призведе до ще більшої ескалації конфлікту”.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція