Зміна Договору про Європейський Союз – "за" і "проти"

Неоднозначну реакцію викликали заклики кількох лідерів країн-членів Євросоюзу змінити Договір про Європейський Союз.

Визначено “за” голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, президент Франції Еммануель Макрон, голова Європейського парламенту Роберта Мецола.

“Якщо потрібно йти шляхом, який приведе до перегляду положень Договору, то слід це прийняти сміливо та впевнено”. (Маріо Драгі).

Як вважають прихильники ініціативи, перегляд деяких положень документа зробить роботу Брюсселя прозорішим. Але основний аргумент – запропоновані зміни можуть зробити процес прийняття рішень більш гнучким та оперативним. А це особливо важливо у таких кризових ситуаціях, як, наприклад, коронавірусна пандемія чи війна в Україні.

Активні обговорення відбуваються з приводу принципу одностайності під час голосування у Раді ЄС. Адже зараз для вирішення ключових питань, які стосуються фінансів, вирішення міжнародних питань, політики, розширення блоку, правосуддя та безпеки, потрібна обов’язкова згода всіх 27 країн ЄС. Більше того, кожна з них має право вето.

Це, на думку критиків, уповільнює реакцію керівництва спільноти. Наприклад, у 2020 році Польща та Угорщина пригрозили накласти вето на багаторічний проект бюджету ЄС. Вони висловили невдоволення створенням загальноєвропейського механізму контролю над дотриманням принципу верховенства права. В результаті лідерам країн довелося докласти зусиль для згладжування гострих кутів та відмовитися від деяких запланованих пунктів, лише після цього бюджет було затверджено.

“Нам належить шукати найпряміші шляхи рішень – або доходячи до меж і рамок Договору, або вносячи до нього поправки за необхідності”. (Урсула фон дер Ляйєн).

Зміни договорів про ЄС могли б дозволити Європарламенту брати на себе ініціативу щодо законодавства, що наразі є прерогативою Єврокомісії. Euronews.

Проте щонайменше 13 країн-членів виступили проти перегляду договору. Вони заявили, що ці заходи мають “передчасний характер”, через них “політична енергія буде спрямована зовсім не на вирішення важливих завдань”, які були позначені на конференції про майбутнє Європи.

“Перед обличчям того, що відбувається, нам доведеться провести реформи. Хочу чітко сказати, що одним з її пунктів має бути скликання Комісії з перегляду договорів. Це пропозиція Європарламенту, яку я схвалюю” (Еммануель Макрон).

На переговори та обговорення внесення змін до договору витрачаються роки — це досить трудомісткий процес, який вимагає схвалення всіх країн блоку. В одних державах достатньо рішення парламенту, в інших вирішує електорат. Наприклад, Лісабонський договір зайняв близько 8 років: робота над ним почалася в 2001 р., остаточний текст було затверджено наприкінці 2007 року, а в силу нововведення набули ще через два роки.

Довідка. Лісабонський договір – міжнародний договір, підписаний на саміті ЄС 13 грудня 2007 року у Жеронімуші в Лісабоні. Покликаний замінити собою Конституцію ЄС, що не набула чинності, і внести зміни до чинних угод про Європейський Союз з метою реформування системи управління ЄС.

Source link