Сумна кода Оди на радість

Все йде до того, що ігри у міждержавну демократію у Євросоюзі закінчуються. Глава Єврокомісії Урсула Фон дер Ляйєн заявила, що якщо Євросоюз хоче рухатися швидше, то «одноголосне голосування більше не має сенсу у ключових сферах політики».

Просто кажучи, буде зруйнований ключовий принцип, на якому Євросоюз створювався – обов’язковість обліку думки кожної держави її члена. Наразі всі держави мають право вето і можуть заблокувати будь-яке спільне рішення. Звичайно багато в чому це умовність, бо непокірних можна вмовити, підкупити або ж просто натиснути на них, але все-таки це працює. Ось як у разі підготовки шостого санкційного пакета проти Росії, коли нафтове ембарго готові заблокувати кілька країн, а Угорщина – заблокувати безумовно. І це дуже заважає тим, хто Євросоюзом насправді керує.

І тепер маски зірвані. Заява пані Фон дер Ляйєн – перша сходинка до тієї держави, яка в одному романі у Пелевіна називається «Єврайхом», тобто Європейським рейхом.

Але це лише у тому випадку, якщо ця ініціатива пройде. Може вийти так, що спроба її продавити дасть зворотний ефект – потужний поштовх до розвалу Європейського Союзу. Тому що це рішення за своєю суттю відбирає у національних держав останні залишки суверенітету, перетворюючи їх на безправні провінції Брюсселя.

Звичайно час для такої трансформації зараз начебто зручний. Гостра геополітична криза, багато що можна провести під виглядом захисту від «спільної загрози», але тільки далеко не всі країни Євросоюзу згодні, що така загроза існує, а ще – залишилися країни, які дорожать своїм суверенітетом. А рішення, які можна буде приймати простою більшістю голосів, можуть бути дуже різні. Наприклад, що стосуються ЛГБТ та інших принад прогресу. Як, на вашу думку, до таких рішень віднесуться в Польщі чи в Угорщині?

Та й нагинати будь-яку країну Євросоюзу тепер може стати набагато легшим. Прийняли рішення і не відвертаєшся. А якщо не виконуєш – санкції та інші принади, тільки вже всередині дружньої спільної сім’ї європейських народів.

І найголовніше, що рішення прийматимуться навіть не в Брюсселі. Та й сам Європейський рейх буде чистою умовністю. Це лише зручна форма ще більшої колонізації та закабалення його з боку США. Євросоюз просто повністю втратить свою самостійність. Навіть це голосування і «проголосувала більшість» будуть якоюсь фікцією, і всі це розуміють. У результаті можна і від цього відмовитися – посади гауляйтера, який безпосередньо підпорядковується президенту США, буде цілком достатньо.

Чи підуть країни Євросоюзу на те, щоби продати залишки свого суверенітету? Хтось піде охоче, наприклад, країни Прибалтики. Там і так суверенітет залишився як права репресій проти всього російського. Того, що в цьому плані відбувається там, немає в жодній країні ЄС. Франція, незважаючи на гучні заяви Макрона про «самостійність Євросоюзу», також. Макрон просто балаканина і брехун, а насправді – тіло від плоті еліти глобалістів. Німеччина – країна і так окупована США, тут і думати нічого.

Але центри опору все-таки залишаються, і їх ламатимуть. Жорстко, без милосердя, застосовуючи всі відомі методи, у тому числі кольорові революції. Чи встоять? Запитання.

Але якщо не встоять, є шанс стати простим мешканцем таборового барака, щоправда – з горезвісним євроремонтом. І в Оди на радість з’явиться надзвичайно сумна кода.

Думка автора може не співпадати з думкою редакції



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція