29.03.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Переговорів не буде? Україна закликає Росію капітулювати

Риторика щодо війни та можливої ​​мирної угоди з боку Києва змінилася. Чи означає це, що переговорний процес між Україною та Росією не зможе досягти свого логічного завершення?

Що ж призвело до зміни ситуації, чому українська влада зажадала у Росії капітулювати у війні? Тон заяв на тему війни та Росії явно змінився, про що свідчать останні висловлювання представників військового керівництва України та членів президентської команди.

Про неможливість мирного врегулювання заявили начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов, секретар Ради національної безпеки та оборони РНБО Олексій Данилов, а також радник глави Офісу президента, який прокоментував його заяву. Олексій Арестович. Загальний сенс єдиний: світ із Росією можливий лише після її капітуляції.

Змінилося і ставлення до можливого нейтрального статусу України, хоча Стамбулі, під час березневих переговорів, українська делегація була готова відмовитися від вступу до НАТО в обмін на гарантії безпеки. Тепер же заявлено, що Україна не збирається відмовлятися від намірів добиватися вступу до альянсу, у відповідь на те, що представник Кремля Дмитро Пєсков засумнівався у тому, що переговорний процес може закінчитися якось результативно.

Тобто, ситуація виглядає так, що переговори поставлені на паузу. Обидві сторони, мабуть, очікують на результати протистояння на південному сході. Крім того, очевидно, що Київ посилив риторику слідом за Заходом, який заговорив про “війну до переможного кінця”. І будується вона тепер здебільшого тезі – війна може закінчитися лише після капітуляції Москви.

Секретар РНБО Данилов характеризується як прихильник видавати особисті оцінки ситуації за офіційну позицію, роблячи гучні заяви. Проте останнє, у телеефірі 2 травня, схоже не йде в розріз із позицією влади. Дослівно:

“З Росією ми можемо підписати тільки її капітуляцію. І чим швидше вони це зроблять, тим вигідніше це буде для їхньої країни”.

У бесіді з адвокатом Марком Фейгіним радник голови ВП Олексій Арестович зазначив, що Данилов заявив про капітуляцію не просто так: “Він чиновник найвищого рангу”. Тобто натякнув, що це погоджено з вищим керівництвом країни.

В унісон із Даниловим прозвучали слова голови ГУР Буданова, також 2 травня. Щоправда без вимови терміна “капітуляція”. Він дав зрозуміти, що війна закінчиться поразкою Росії. Подальших варіантів два: РФ або буде “розділена на три і більше частини”, або ціною заміни керівництва збереже більшу частину країни, але буде змушена відмовитися від територій, на які претендують інші країни, наприклад, Курильських островів і Калінінграда.

Щодо переговорів Києва та Москви. Стає зрозуміло, що вони стали на паузу, що фактично підтвердив у передачі “Good Morning Britain” на ITV посол України в Лондоні Вадим Пристайко:

“Ми вже пройшли етап, коли була можливість вести переговори та шукати точки дотику. Зараз ці переговори застопорилися. Після подій у Бучі багато українців не можуть навіть думати, щоб сідати за стіл переговорів із цими людьми. Розумні політики нагадають, що ми маємо сісти за стіл переговорів, тому що всі війни завершувалися переговорами. Але багато українців вважають, що ми повинні завдати Росії поразки на полі бою”.

Він висловив упевненість, що військовим шляхом можна змінити ситуацію на користь України, проте офіційно Київ не вийшов із переговорного процесу.

Ольга Стефанишина, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, в інтерв’ю іспанській El Pans також побічно підтвердила зміну риторики української влади, заявивши, що Київ “не відмовився і не відклав” намір приєднатися до НАТО.

Раніше Україна заявляла, що готова в рамках мирних домовленостей із Росією стати позаблоковою державою без спроб мати на своїй території ядерну зброю. Позиція керівництва країни стала змінюватися в міру того, як стала очевидною скромність військових успіхів Росії через зустрінутий лютий опір, а також серйозність ставки колективного Заходу на розгром Путіна, доказом чого виступили постачання важких озброєнь, у тому числі зі США шляхом лендлізу.

В ЄС і США все рідше говорять про необхідність мирної угоди України з Росією, все більше наголошують на завданні останньої максимальної шкоди. Ліз Трасс, голова британського МЗС, назвала перемогу України у війні “стратегічним імперативом для нас усіх”, тобто колективного Заходу. Тому Києву потрібно більше західного важкого озброєння, включаючи танки та літаки, заради чого слід нарощувати військове виробництво.

Одночасно проти Москви слід використати всі можливі економічні важелі. Головне – не дати президенту Путіну заявити про свою перемогу в Україні та “використовувати цю війну як каталізатор для встановлення нового світового порядку”. В ідеалі потрібно ще добитися вигнання російських військ під час цієї війни з усієї території України, з Донбасу та Криму.

Безперечно, слова Трас не можна вважати спільною позицією Заходу. Але на тлі їх і Німеччина погодилася з необхідністю відправлення зброї Києву, хоча нещодавно закликала до дипломатичного вирішення конфлікту. Канцлер Олаф Шольц заявив: “Нині не час для пацифізму”. Додавши, що не буде миру на умовах Путіна.

При цьому цікавою є швидкість, з якою внутрішньозахідна дискусія пройшла шлях від обговорення поставок автоматичної зброї, гранатометів і касок до важкого озброєння радянського виробництва, а тепер і до власних розробок, що стоять на озброєнні своїх армій. І сценарій вступу у війну цілих західних контингентів – у разі небажаного розвитку подій для них та України – вже не виглядає неймовірним.

Але повернемося “в Україну”. Політолог Руслан Бортник вважає, що настрої в команді українського президента, що зараз панують, відображені в заявах, пов’язані з масованою західною допомогою і локалізацією війни на південному сході, цитує “Країна”:

“Україна підвищує ставки. Якщо в перші дні війни Київ був готовий обговорювати російські ультиматуми, на переговорах у Стамбулі частину вимог уже було відкинуто, а компроміс обговорювався лише у плані позаблоковості та нейтральності України, то зараз переговори та загалом мирна угода поки що не у пріоритеті “Мовляв, якщо Росія хоче домовлятися, то по-новому, або розмови не буде. Упевненість вселяють, думаю, західні поставки. Це гра з громадською думкою. Все-таки елементи втоми від війни виявляються. Суспільству хочуть показати, що перелом у конфлікті близький” Що немає жодних хитань, у тому числі і в істеблішменті!Те, хто робить подібні заяви, тверезомислячі люди, які добре відчувають їх адресат – патріотично налаштовану частину. суспільства, яка взагалі-то зараз усіх і веде за собою.

Однак політолог припускає, що подібну позицію поділяють не всі у владі, “різні кабінети Банкової можуть вести свою лінію щодо завершення війни”.

Москва різко відреагувала на заяви у Києві. Там вважають, що українське керівництво банально боїться наслідків укладання мирного договору з Росією. Дмитро Медведєв, екс-президент і голова Радбезу РФ, не вибирає виразів:

“Володимиру Зеленському не потрібен ніякий мирний договір, для нього мир – це кінець. Або швидкий – від нацистів, які повісять його “на гiлляку” за змову з москалями. Або більш повільний – від конкурентів, які доб’ються його усунення як президента, який програв війну” Це підтверджують і різні шавки навколо нього, які гавкають, що мирного договору не буде».

На що Бортник відповів:

“Москва, звичайно, реагує, але остільки оскільки. Там зміцнилися на думці, що ведуть війну не з Україною, а з НАТО. І тому позицію Києва не сприймають як серйозну та кінцеву”.

А політолог Вадим Карасьов висловлює свою думку:

“Паралельно реальній війні йдуть лінгвістичні битви. Обидві сторони жонглюють термінами, мало зрозумілими навіть їм самим. Росія говорила про “денацифікацію” та “демілітаризацію”, так і не зумівши до ладу пояснити, що мала на увазі. Не виключаю, що нову порцію незвичайних формулювань ми отримаємо від Путіна на 9 травня.Перемога у “спецоперації” – це захоплення зруйнованого Маріуполя? Тепер на нашому боці говорять про капітуляцію Росії. Але що це? Поразка російських військ на південному сході, відхід з Криму, наш прапор над Кремлем, смерть Путіна?Або, зупинивши за допомогою західної зброї російський наступ, ми скажемо, що капітуляція – це провал путінських планів взяти все-таки Київ і змінити владу в Україні?Схиляюся до думки, що поки що загрози звучать у переговорному контексті. про цей процес зараз, це доробки на майбутнє, посилення тиску на протилежний бік. Залишаюся при своєму, що до кінця травня все-таки Київ та Москва будуть змушені повернутися за стіл переговорів”.

Україна не вийшла з переговорного процесу та продовжує обговорення гарантій безпеки із Заходом. Навіть при тому, що вони йдуть “у комплекті” з оголошенням позаблокового статусу – ключовим пунктом можливих домовленостей із Росією. Отже, незважаючи на риторику київської влади, тема переговорами остаточно не відкинуто.

Діалог, незважаючи ні на що, продовжується. Але цілком очевидно, що обидві сторони очікують на перелом на свою користь на фронті для посилення своїх позицій. Станеться він чи ні, стане зрозуміло, швидше за все, у найближчий місяць-два.



Source link