Чоловік переніс крововилив у мозок напередодні Великодня, у Страсну суботу та був госпіталізований до реанімаційного відділення Університетського загального госпіталю Іракліону, де завзято боровся за життя близько тижня. Проте “бій” виявився нерівним.
За донорством органів Греція посідає останнє місце у Європі.
Безчасний відхід із життя 49-річного лікаря, працівника лікарні Венізеліо в Іракліоні викликав величезне горе у родичів та друзів.
49-річний хірург Маноліс Василояннакіс щосили боровся за те, щоб залишитися живим. Будучи “медиком до мозку кісток”, який рятує життя пацієнтів, він розпорядився, що після своєї смерті пожертвує свої органи. Його сім’я підписала документи на пожертвування серця, печінки, нирок і рогівки ока пацієнтам, які їх потребують. in.gr.
Таким чином лікар, який рятував життя всі ці роки, своєю смертю дарував життя ще кільком людям.
Похорон Маноліса Василояннакіса відбудеться 1 травня о 15:00 у Тіліссосі.
Довідка “Афінських новин”
За донорством органів Греція посідає останнє місце у Європі.
«Ми є останніми в Європі, щодо жертвування органів: чотири донори на мільйон. І це при тому, що в інших державах, таких як Португалія, Італія та Іспанія, за статистикою є 28-30 донорів», – заявив Андреас Карампініс, голова правління Національної організації трансплантації. що здійснює діяльність у Постійному комітеті з соціальних питань (Διαρκή Επιτροπή Κοινωνικών Υποθέσεων).
За його словами, ми також маємо величезну втрату ресурсів за кордоном. Нинішня ситуація покращилася за останні два роки, оскільки у нас є 35% збільшення кількості донорів, і це пов’язано з приватною ініціативою Фонду Онсасісу, який надав нам суму в 100.000 євро. Це дозволило нам об’єднати всі відділення інтенсивної терапії Греції з лікарнею Онассіса, де я є директором відділення інтенсивної терапії».
Голова ΕΟΜ також згадав про фінансування Агентства через ΕΣΠΑ, заявивши, що: «Міністерство охорони здоров’я та Міністерство державної адміністрації надали Національній трансплантаційній організації Національний стратегічний план, розрахований на період 2,5 року. План вивчили та схвалили експерти, після чого, 15 днів тому його було затверджено.
Ця програма ΕΣΠΑ буде приймати закони та створювати умови для функціонування всіх центрів трансплантації тканин та клітин, які у більшості країн здійснюються на основі європейських Положень».
Стартує програма вже у вересні цього року. Протягом наступних кількох місяців буде випущена нова картка донораяка допоможе родичам покійного подолати перешкоди щодо донорства.
«Однією з причин низької кількості операцій є негативне ставлення грецького суспільства до трансплантації та органного донорства. Мало хто в нашій країні готовий віддати свої органи після смерті для порятунку інших людей», – вважає Карампініс.
А як з цим справа за кордоном?
У країнах Європи, США, Канаді, Австралії трансплантація щорічно рятує десятки тисяч людей. Багато жителів схвалюють трансплантацію та виявляють бажання стати донорами органів після смерті.
У США своє бажання прийнято вказувати у посвідченні водія. В Ізраїлі, Ірландії, Польщі існує карта донора – маленька картка, яку можна вкласти в гаманець. У Бельгії діє презумпція згоди: якщо людина за життя не підписала відмову від донорства органів, її органи можуть бути пересаджені іншим людям. Такий спосіб волевиявлення діє у багатьох інших країнах.
У Європейському Союзі у списках очікування на операцію з трансплантації перебувають близько 50 000 осіб, щодня 12 жителів Європи помирають, не дочекавшись операції.
У США потребують трансплантації близько 120 тисяч людей, щодня 21 мешканець США вмирає, так і не дочекавшись пересадки.
Значення трансплантації органів
Трансплантація органів дозволяє рятувати багато життів. При цій операції здоровий орган однієї людини (донора) пересаджують іншій людині (реципієнту), у якої цей орган не працює.
Як правило, донором є померла людина, яка має смерть мозку, але в деяких випадках, наприклад, при пересадці нирки, донором може бути і живий доброволець. Зазвичай це один із найближчих родичів реципієнта.
Тільки підтримка всього суспільства може допомогти вижити тим, хто потребує пересадки органів. Тому такі важливі люди, які за життя виявили згоду віддати свої органи для трансплантації після смерті.
Ставлення церкви до донорства
Коли було проведено перші трансплантації, церкви висловлювали серйозні морально-етичні заперечення. Але сьогодні вони переглянули свої позиції. Євангелічна церква вітає посмертне донорство. Папа римський Бенедикт XVI називає його ” актом любові до ближнього ” . До свого обрання на престол він сам мав посвідчення донора.
Павославна церква закріпила свою позицію в “Основах соціальної концепції”: “Посмертне донорство органів і тканин може стати проявом любові, що тягнеться і по той бік смерті. Такого роду дарування або заповіт не може вважатися обов’язком людини. Тому добровільна прижиттєва згода донора є умовою правомір У випадку, якщо волевиявлення потенційного донора невідоме лікарям, вони повинні з’ясувати волю вмираючої або померлої людини, звернувшись при необхідності до її родичів».
«Ми є останніми в Європі, щодо жертвування органів: чотири донори на мільйон. І це при тому, що в інших державах, таких як Португалія, Італія та Іспанія, за статистикою є 28-30 донорів», – заявив Андреас Карампініс, голова правління Національної організації трансплантації. що здійснює діяльність у Постійному комітеті з соціальних питань (Διαρκή Επιτροπή Κοινωνικών Υποθέσεων).
За його словами, ми також маємо величезну втрату ресурсів за кордоном. Нинішня ситуація покращилася за останні два роки, оскільки у нас є 35% збільшення кількості донорів, і це пов’язано з приватною ініціативою Фонду Онсасісу, який надав нам суму в 100.000 євро. Це дозволило нам об’єднати всі відділення інтенсивної терапії Греції з лікарнею Онассіса, де я є директором відділення інтенсивної терапії».
Голова ΕΟΜ також згадав про фінансування Агентства через ΕΣΠΑ, заявивши, що: «Міністерство охорони здоров’я та Міністерство державної адміністрації надали Національній трансплантаційній організації Національний стратегічний план, розрахований на період 2,5 року. План вивчили та схвалили експерти, після чого, 15 днів тому його було затверджено.
Ця програма ΕΣΠΑ буде приймати закони та створювати умови для функціонування всіх центрів трансплантації тканин та клітин, які у більшості країн здійснюються на основі європейських Положень».
Стартує програма вже у вересні цього року. Протягом наступних кількох місяців буде випущена нова картка донораяка допоможе родичам покійного подолати перешкоди щодо донорства.
«Однією з причин низької кількості операцій є негативне ставлення грецького суспільства до трансплантації та органного донорства. Мало хто в нашій країні готовий віддати свої органи після смерті для порятунку інших людей», – вважає Карампініс.
А як з цим справа за кордоном?
У країнах Європи, США, Канаді, Австралії трансплантація щорічно рятує десятки тисяч людей. Багато жителів схвалюють трансплантацію та виявляють бажання стати донорами органів після смерті.
У США своє бажання прийнято вказувати у посвідченні водія. В Ізраїлі, Ірландії, Польщі існує карта донора – маленька картка, яку можна вкласти в гаманець. У Бельгії діє презумпція згоди: якщо людина за життя не підписала відмову від донорства органів, її органи можуть бути пересаджені іншим людям. Такий спосіб волевиявлення діє у багатьох інших країнах.
У Європейському Союзі у списках очікування на операцію з трансплантації перебувають близько 50 000 осіб, щодня 12 жителів Європи помирають, не дочекавшись операції.
У США потребують трансплантації близько 120 тисяч людей, щодня 21 мешканець США вмирає, так і не дочекавшись пересадки.
Значення трансплантації органів
Трансплантація органів дозволяє рятувати багато життів. При цій операції здоровий орган однієї людини (донора) пересаджують іншій людині (реципієнту), у якої цей орган не працює.
Як правило, донором є померла людина, яка має смерть мозку, але в деяких випадках, наприклад, при пересадці нирки, донором може бути і живий доброволець. Зазвичай це один із найближчих родичів реципієнта.
Тільки підтримка всього суспільства може допомогти вижити тим, хто потребує пересадки органів. Тому такі важливі люди, які за життя виявили згоду віддати свої органи для трансплантації після смерті.
Ставлення церкви до донорства
Коли було проведено перші трансплантації, церкви висловлювали серйозні морально-етичні заперечення. Але сьогодні вони переглянули свої позиції. Євангелічна церква вітає посмертне донорство. Папа римський Бенедикт XVI називає його ” актом любові до ближнього ” . До свого обрання на престол він сам мав посвідчення донора.
Павославна церква закріпила свою позицію в “Основах соціальної концепції”: “Посмертне донорство органів і тканин може стати проявом любові, що тягнеться і по той бік смерті. Такого роду дарування або заповіт не може вважатися обов’язком людини. Тому добровільна прижиттєва згода донора є умовою правомір У випадку, якщо волевиявлення потенційного донора невідоме лікарям, вони повинні з’ясувати волю вмираючої або померлої людини, звернувшись при необхідності до її родичів».
More Stories
IOBE: бідність загрожує Греції
З скільки років починається "третій вік"
Після 2027 року пенсійний вік збільшиться ще на півтора року