Сьогодні світ згадує про річницю аварії на Чорнобильській АЕС

Минуло 36 років від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Проте інформація про Чорнобиль, як і раніше, на слуху у світових ЗМІ у зв’язку з війною в Україні.

Сьогодні стало відомо, що голова Агентства ООН з атомної енергії (МАГАТЕ) оголосив «тривогу», наголосивши, що рівні радіоактивності на об’єктах колишньої Чорнобильської АЕС в Україні є «аномальними».

Ситуація на цьому зараженому радіацією об’єкті залишається складною, в основному через пошкоджені мости та роботи з розмінування. Україна раніше направила Агентству атомної енергії список необхідного в терміновому порядку обладнання. Він стосується, наприклад, обладнання для вимірювання радіації, захисних костюмів та дизельних генераторів.

Ці генератори вже довелося використовувати в Чорнобилі у березні, після того, як під час російської окупації вийшла з ладу штатна система електропостачання. Проте поки що неясно, чи вдасться Гроссі та його команді відновити передачу даних із Чорнобиля до штаб-квартири агентства у Відні.

…Справжньою проблемою залишаються 14 діючих ядерних реакторів України, вважає Гроссі.

Під час свого візиту Гроссі також планує особисто подякувати персоналу Чорнобильської АЕС. Їм довелося працювати без перерви протягом кількох тижнів у найскладніших умовах. Проте справжньою проблемою залишаються 14 діючих ядерних реакторів України. Якщо вони будуть пошкоджені в ході воєнних дій, наслідки будуть катастрофічними. Тому Гроссі вже анонсував подальші візити.

***

У вівторок 26 квітня 2022 року виповнюється 36 років катастрофи на Чорнобильській АЕС. Цього дня 1986 року на четвертому енергоблоці атомної станції прогримів потужний вибух, внаслідок якого стався потужний радіоактивний викид, що поширився на землі Української РСР, Білоруської РСР та РРФСР.

В атмосферу потрапило майже 200 т радіоактивних речовин. Близько 160 тис. кв. км виявилося у зоні поразки. Викинуті з зруйнованого реактора в атмосферу продукти розподілу ядерного палива містили радіоактивні гази, конденсовані аерозолі та паливні частки. Радіоактивні аерозолі випадали здебільшого з дощами на великій території в межах України, Білорусії та центральних областей європейської частини Росії. Заражені території були поділені на чотири категорії: зона відчуження, зона відселення, зона проживання з правом на відселення та зона проживання з пільговим соціально-економічним статусом. У 1986 та 1987 роках у зоні відчуження, де знаходилися міста Прип’ять та Чорнобиль, було проведено обов’язкову евакуацію населення. Внаслідок чорнобильської трагедії постраждали понад 2 млн людей, десятки загинули від високих доз радіації.

Відразу після аварії на гострий радіаційний вплив зазнали приблизно 600 осіб з персоналу станції та пожежників. З них 237 було поставлено первинний діагноз «гостра променева хвороба» (ОЛБ), надалі цей діагноз був підтверджений у 134 осіб. 28 людей померли від ОЛБ у перші місяці після аварії. Троє загинули під час вибуху на четвертому енергоблоці.

За сім місяців зруйнований четвертий енергоблок укрили бетонним саркофагом. Об’єкт так і назвали: “Укриття”. «Зводився саркофаг у 1986 році в умовах надзвичайно складних, коли не лише до блоку, а й на сам проммайданчик у тому напрямку, куди випав основний слід, неможливо було підійти. Там рівні радіації були такі, що не тільки людям не можна було підійти – машини відмовляли», – передають слова Вест і.Ru слова Леоніда Большова, директора Інституту проблем безпечного розвитку атомної енергетики РАН.

Одним із найважливіших завдань ліквідації наслідків чорнобильської аварії стало безпечне та довготривале поховання ядерного палива. Вирішили будувати захисний периметр довкола зруйнованого енергоблоку. І вже до листопада 1986 року над четвертим реактором було споруджено «укриття», відоміше як «саркофаг». На його будівництво пішло 400 тисяч кубометрів бетонної суміші та 7 тисяч тонн металоконструкцій. Саркофаг звели у найкоротший термін – за 206 днів.

Будували «укриття» 90 тисяч людей. Їх мобілізували із різних куточків Радянського Союзу. Працювали вахтовим методом цілодобово. Зміна по десять тисяч людей.

Об’єкт укриття розраховувався на експлуатацію протягом 30 років. Згодом його перекриття та стіни почали руйнуватися: так, у 2013 році обвалилися навісні плити площею 600 квадратних метрів над машинною залою.

2007 року вирішили будувати новий захисний саркофаг під назвою «Арка». Його термін служби оцінюється у 100 років. Габарити нової споруди перевершують старий саркофаг у кілька разів. Довжина – 165 м, висота – 110, ширина – 257 метрів. Важить конструкція понад 35 тисяч тонн. Зводили об’єкт близько трьох тисяч робітників.

Гроші на проект виділили Україна, Росія та кілька західних країн. Загалом на будівництво витратили понад 2 млрд. доларів. Нове укриття дозволить розібрати реактор і потім поховати його частини.

Споруджували «Арку» на майданчику неподалік електростанції. Складання та підйом елементів першої половини «Арки» тривали з 2012-го по 2014 роки, до 2015-го закінчили другу половину. Після обидві частини з’єднали в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено.

Аварія на ЧАЕС стала найбільшою в історії атомної енергетики, порівнянною лише з катастрофою на АЕС «Фукусіма-1» у Японії у березні 2011 року.

Source link