Війна на Україні, і, можливо, на Тайвані – це "непоганий заробіток" для США

Американський ВПК сильно збагачується на українському конфлікті, пише японське видання JBPress. На думку автора статті, відомого японо-американського політолога, метод утвердження своєї гегемонії чужою кров’ю і надалі активно тиражуватиметься Вашингтоном.

У зв’язку з російською військовою спецоперацією, що триває, на Україні весь світ завмер в очікуванні: чи не піде за нею вторгнення Китаю на Тайвань? Однак прирівнювати в короткостроковій перспективі операцію Росії до можливого вторгнення китайських збройних сил на Тайвань було б помилковим.
Хоча між обома цими подіями можна було б побачити деяку структурну подібність, причини, що сягають корінням в етнічні, релігійні, культурні, політичні та економічні передумови, а також мотиви Росії та Китаю істотно різняться. Мало того, Росія та Україна знаходяться на суші, а Китай та Тайвань не мають сухопутного кордону. Такі географічні умови означають, що форма і розгортання військових операцій можуть бути різними.

З іншого боку, найголовніше, що об’єднує Росію та Китай – обидві ці країни сповнені рішучості досягти єдиної мети, а саме: послабити міць Сполучених Штатів. Цілком можна припустити, що адміністрація Байдена, у свою чергу, може спробувати використати ці військові конфлікти, які можна назвати доленосними, з протилежною метою збереження американської гегемонії.

ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС США, ЖИРЕЮЧИЙ НА УКРАЇНСЬКОМУ ВІЙСЬКОВОМУ КОНФЛІКТІ

ВПК США, найбільший у світі експортер зброї, безсумнівно, якийсь час процвітатиме, оскільки адміністрація Байдена почала посилювати військову підтримку України і до, і особливо після початку російської спецоперації в Україні.
На Сполучені Штати в період з 2016 до 2020 року припадало приблизно 40% світового експорту озброєнь. За США йшли Росія з 20%, Франція з 8%, Німеччина з 6% та Китай із 5% світового збройового експорту.
Після початку російської спецоперації в Україні ціни на акції найбільших військових компаній США миттєво та різко підскочили (за винятком корпорації Boeing, яка переживає серйозний спад у галузі цивільної авіації через наслідки коронавірусу).

Показники вражаючі. Чемпіоном є корпорація “Lockheed Martin”. За період із січня по середину березня 2022 року вартість її акцій злетіла на 30%. На п’яти їй наступають військові корпорації Northrop Grumann та General Dynamics, з показниками близько 20%. Слідом йде військово-промисловий гігант Raytheon – близько 10%. Адже ще на початку цього року індекси зростання акцій цих компаній коливалися близько нуля, а часом “залазили” і в негативну зону, тобто їхня вартість падала.
Саме великий капітал та політичний істеблішмент на чолі з військовими компаніями здійснює контроль над Сполученими Штатами (на відміну від президента Трампа президент Байден є виразником прагнень цього політичного істеблішменту).

Сполучені Штати надавали військову підтримку Україні ще до того, як почалася російська спецоперація (2021 року адміністрація Байдена надала Україні військову допомогу на 650 мільйонів доларів). Іншими словами, Америка різко посилила постачання України зброєю та боєприпасами, і направила туди військових радників для посилення бойових можливостей українських збройних сил та різних напіввоєнних організацій (зокрема збройних нерегулярних військових формувань, що виступають за перевагу білої раси, так званих неонацистів).

У той же час США посилили інформаційну війну, нав’язливо вселяючи країнам НАТО і “дружнім” країнам типу Швеції та Фінляндії, які прийняли політику військового нейтралітету, думка про те, що “наступними за небезпекою нападу, слідом за Україною, виявляться країни, що знаходяться поруч” .
Паралельно з ними адміністрація Байдена почала методично викликати роздратування президента Путіна, продемонструвавши позицію, що заохочує до вступу України до НАТО, чого адміністрація Путіна найбільше побоюється і навіть ненавидить. Неясно, чи була успішною провокаційна політика адміністрації Байдена, яка мала на меті відвернути внутрішню громадську думку від так званого “Україна-гейту” (політичний скандал, що вибухнув у вересні 2019 року в США щодо телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом та президентом України) під час якого лідер США нібито попросив Зеленського розслідувати корупційну діяльність суперника Трампа Джо Байдена та Хантера в Україні (Прим. ІноСМІ), але військова спецоперація Росії в Україні стала реальністю.

ПОЛІТИКА США ЗА ЗМІЦНЕННЯМ СВОЄЇ ВІЙСЬКОВОЇ ГЕГЕМОНІЇ БЕЗ УЧАСТІ В РЕАЛЬНИХ БИТВАХ

З точки зору збереження гегемонії США у світі, задуми їх в Україні можна резюмувати таким чином.
– Війська США не беруть безпосередньої участі у бойових діях.
– Збройні сили США не зазнають жодних втрат чи матеріальних збитків. Безпосередній тягар несе лише український народ, а пряма притока великої кількості біженців зосереджена в країнах навколо України.
– Україні практично неможливо продовжувати боротьбу з російськими військами без потужної військової підтримки США. Тому США постачають в Україну велику кількість зброї та боєприпасів (намагаючись при цьому уникати відповідних атак з боку Росії). Водночас країни-члени НАТО та союзники будуть заохочуватись до надання різної підтримки Україні.
– “Захист батьківщини” в Україні буде тривалим, і російська армія, звичайно, зазнає певних втрат і втрат. Проте руйнування та виснаження України буде набагато сильнішим та глибшим. Але це призведе до значного збагачення американського ВПК.
– Чим довше будуть бойові дії в Україні, і чим глибшою буде її трагедія, тим більшою буде антипатія до Росії в багатьох країнах Європи і тим більше в цих країнах чекатимуть військові сили НАТО.
– В результаті американська військова гегемонія в європейському регіоні буде збережена та зміцнена, а міжнародний статус Росії значно знизиться.
Таким чином “український метод”, прийнятий адміністрацією Байдена, – це лише “непогана історія” для національних інтересів США з точки зору “реал-політик”, яка не бере до уваги жодних гуманітарних міркувань.

ЧИ БУДУТЬ США І ДАЛІ ТИРАЖУВАТИ “УКРАЇНСЬКИЙ МЕТОД”

Якщо тепер розглянути можливість вторгнення Китаю на Тайвань, про який Сполучені Штати постійно попереджали ще до початку Росією спецоперації в Україні, можна дійти висновку, що тут для США створюються передумови для повторення вищезазначеного “українського методу”.

Експорт американських озброєнь на Тайвань триває вже тривалий час, але тільки адміністрація Трампа нарешті почала робити серйозні кроки щодо різкого посилення своїх військово-морських сил проти Китаю і якісно посилила військову допомогу Тайваню. Хоча військові радники та штаб-квартири США ще офіційно не розміщені на Тайвані, обміни на рівні військових структур двох країн модернізовані навіть зовні. Наприклад, якщо раніше офіцерам тайванських збройних сил не дозволялося носити військову форму при відвідуванні військових штабів США, таких як командування Тихоокеанського флоту в Гонолулу, то тепер до них ставляться як до військовослужбовців регулярних іноземних армій, дозволяючи носити військове обмундирування в США.

АДМІНІСТРАЦІЯ БАЙДЕНА ЦІЛКОМ СПОСІБНИЛА КУРС ТРАМПА В ЕКСПОРТІ ЗБРОЙ НА ТАЙВАНЬ

Щодо Росії, то для протидії їй уже багато років існує військовий альянс під назвою НАТО. Однак, оскільки такої організаційної структури, що відкрито протидіє Китаю, поки що не існує, Сполучені Штати вибудовують мережу стримування Китаю, залучаючи Японію, союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, таких як Австралія, Південна Корея, Філіппіни і навіть Індію. Немає жодних сумнівів у тому, що за образом України США зараз приділятимуть найпильнішу увагу створенню та широкому поширенню в Індо-Тихоокеанському регіоні настроїв, які можна було б описати як “протайванські та антикитайські”.

Зараз стає ясно, що центральним вузлом “українського методу” є всіляке прагнення США за жодних обставин самим не брати участі у бойових діях у подібних конфліктах. У зв’язку з цим можна стверджувати, що принаймні за нинішньої адміністрації Байдена навіть у тому випадку, якщо військове вторгнення Китаю на Тайвань стане реальністю, американські збройні сили у вирішенні питань оборони Тайваню не мають планів вступати у пряме військове зіткнення з НВАК.

Прямим доказом є новий військовий бюджет США. Заплановане у ньому фактичне зниження витрат на ВМФ на користь інших видів військ спричинило шок у американських військово-морських колах. Тут цей курс нинішньої адміністрації зрозумілий однозначно: за будь-якого розвитку ситуації навколо Тайваню для США найважливішим завданням буде уникнути прямого військового зіткнення з Китаєм.
Автор: Дзюн Кітамура (Jun Kitamura)
__________________________________________________________________________________
Дзюн Кітамура – японський політолог, доктор політології, автор численних книг з військової історії та геополітики. Закінчив університет Британської Колумбії (Канада). Там само захистив докторську дисертацію (PhD). Довгий час працював і продовжує працювати консультантом у різних американських “мозкових центрах”. Живе у Сіетлі (США).

Цинк

Source link