Мир без Росії

Рівень русофобії у Європі досяг немислимих вершин, пише “Праця”. Російських знелюднюють і протиставляють їм “цивілізований світ”. Ця ненависть виникла не за один день – для неї давно готували ґрунт. Світ чекає ядерний апокаліпсис, якщо не подолати стереотипи у громадській думці, вважає автор статті.

Останні два роки через COVID-19 ми жили на “украй низьких вібраціях”, як відзначають духовні практики. Страх, за допомогою якого керували натовпами, з початком спецоперації в Україні змінився ненавистю – рівні русофобії досягли немислимих вершин, у соцмережах навіть почали розповсюджувати заклики вбивати росіян.
Російських не просто оголосили “поганими”, їх знелюднили, стали називати “орками” та “демонами”, протиставили їм “цивілізований світ”. Однак треба зазначити, що ця ненависть не була раптовою – її давно готували.
Протистояння Росії та Західного світу понад двісті років. Образи ХІХ століття дуже нагадують нинішні: російські – дикі варвари, які заважають культурним європейцям своїм існуванням та спробами вести самостійну політику.

Якщо ми звернемося до праць Фрідріха Енгельса – великого основоположника комунізму, то зауважимо постійне засудження Російської імперії, що поєднується з презирством до болгар та доброзичливим співчуттям до турецького уряду. Раз Енгельс так думав, легко припустити, що думали на той час більшість європейців.
Захід ніколи не схвалював і не сприймав Російську імперію, як і СРСР (проти якого пропагандистські кліше досягли нових висот), як і нинішню Російську Федерацію. Коли у 90-х чеченці різали росіян, ЗМІ зображували їх як добрих патріотів та борців за свободу. Тепер, коли ті самі чеченці беруть участь у спецоперації Росії в Україні, їх називають головорізами. Говорити про корупцію та авторитаризм у Росії завжди модно, як і вправлятися в тиску на росіян у ЗМІ.
Деякі з цих звинувачень цілком доречні: Росія ніколи не відрізнялася свободою та впорядкованістю, вона має свої гріхи. Проте відсутність неупередженого підходу та єдиного критерію для всіх бентежить, бо схожі проблеми є і в США, Саудівській Аравії, Китаї та багатьох європейських країнах. Але це залишається поза публічним обговоренням, нещодавній приклад – висвітлення корупційної афери сім’ї Байденів в Україні.

У громадській думці давно склалися стереотипи про те, хто добрий, а хто поганий, і на ці стереотипи не впливають такі дратівливі речі, як об’єктивна правда. Уся ця ситуація нагадує анекдот про нещасного зайця – не має значення, у шапці він чи без, все одно отримає. Проте з геополітичної анімалістики Росія належить до категорії ведмедів, а чи не зайців. Тому боротьба з нею ведеться обережно і з відстані, з використанням захоплених маріонеток.

А що буде, якщо Росія таки зникне, чи стане світ кращим? Величезна частина світової культурної та наукової спадщини створена російськими, разом з американцями вони лідирують у освоєнні космосу. Росія допомогла звільнити від османського володарювання всі балканські країни, крім Албанії. Росія зазнала найважчих втрат у Другій світовій війні, за нею головна заслуга у перемозі над німецьким нацизмом. Якби Росія була знищена в ході Кримської війни середини XIX століття, як того, швидше за все, хотів Енгельс, на болгар чекала б сумна доля вірмен. Без Росії нинішній світ був би більш похмурим місцем. Той факт, що російські люди часто стають жертвами своєї традиційно деспотичної держави і рідко кому пощастить жити у мирі та свободі, не скасовує того факту, що вони та їхня країна зробили величезний внесок у добробут сучасного людського суспільства.

На державному рівні Росія феноменальна тим, що у діях часто керується не прагматизмом, а емоціями. Вона вирушила звільняти Болгарію 1877 року, хоча була готова до війни. Так само вона вчинила і в Першій світовій війні – зазнала мільйонів жертв і краху власної державної системи, але допомогла перемогти і значно знизила втрати французів та англійців. Часто пригнічує своїх громадян, але прогресивна стосовно світу – така дивна доля Росії.

Те саме питання можна поставити і про інші країни. Більшість світу ненавидить Сполучені Штати за їхню імперську поведінку, нескінченні війни та втручання у зовнішні справи. Але чи стане світ кращим, якщо США не буде на карті? Переважна більшість американців абсолютно нормальні і доброзичливі люди, вони не тотожні правлячій еліті. Я важко уявляю своє дитинство і юність без гуртів на кшталт Doors, Metallica і Megadeth, без фільмів на кшталт “Втеча з Шоушенка” та “Індіана Джонс”, без книг типу “На схід від раю”. У Америки є свій дух і культура, вона несе в собі ідею про те, що, якщо ви будете завзяті і боротиметеся, ви досягнете успіху і житимете красиво. Завжди у свідомості є хоч і трохи ілюзорне уявлення про США 60-х: дівчата із засмаглими ногами та юнаки у білих штанях проїжджають уздовж моря елегантними автомобілями. Це бачення світу, яке має своє місце та не повинно бути зруйноване. Так само, як має місце і російське бачення боротьби добра і зла, очищення через страждання, щоб зрештою досягти катарсису та спокутування. Це два світогляди, дві філософські системи, і їх не можна характеризувати як правильні та неправильні. Вони можуть і повинні існувати паралельно, і кожен має бути вільний вибирати – філософську систему Росії або США, а може взагалі систему сучасного Китаю або Індії. Різноманітність – особливо актуальна цінність у неоліберальному самовираженні, давайте справді оберігати її.

Світ не може і без України. Незважаючи на величезний тиск і промивання мізків, які зазнавали громадяни України протягом багатьох років, українці – такий же чудовий народ, як росіяни, американці та решта. Вони також багато дали світу, будучи у складі Польщі, Російської імперії, СРСР і як незалежну державу. Українці є головними жертвами, але співчуття до них не можна реалізовувати через криву призму русофобії.

У нинішній пропагандистській кампанії проти Росії як побічний продукт транслюється співпереживання українцям, але це якесь дивне співпереживання. Замість того, щоб наполягати на припиненні військових дій, на світі та врегулюванні відносин, на нормальному житті цих людей на батьківщині, співпереживання виявляється у підживленні військової машини все новою та новою зброєю, у заохоченні хвилі біженців та збільшенні смертності. Що наочно показує, що тим, хто задумав нинішню війну, наплювати на життя та долю українського народу. Те, чого вони прагнуть і за рахунок чого існують – це війна і смерть, насильство, страх і ненависть. Ось чому усвідомлення – перший крок до того, щоб упоратися з нинішньою ситуацією.

Усвідомлення того, що немає сенсу вибирати один бік і ненавидіти інший, бо ненависть породжує нову ненависть, і від цього виграє не людство, а невидимий диригент за лаштунками, для якого вбивство — це бізнес.

Тільки розуміння поширеної пропаганди та повне її ігнорування, вихід за рамки інформаційної матриці, дозволить закінчити війни максимально швидко та справедливо. Альтернативи – атомний апокаліпсис або оруеловський антиутопічний режим. І те, й інше однаково огидно і неприйнятно.

Цинк Переклад



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція