Дика пристрасть до кульбаби

Термін «трава» (хорт, χόρτα) використовується греками для позначення трав’янистих рослин. Однак, поняття також використовується в кулінарії для опису їстівної зелені, з якої готують страви.

Хорта або культивується, або її можна збирати на необроблюваних ділянках землі (лугах, лісах та ін), на яких вони ростуть природним чином.

Ці види трав їстівні для людини і тварин, такі як радикіа (άγρια ​​ραδίκια, і αντίδια – ήμερα ραδίκια), вліта, портулак (γλιστρίδα), каукалітра (καυκαλήθρα), ρ, загалом називаються “хорт”.

Як вказує лікар-дієтолог Димитріс Цираркас, радикіа відома з давніх часів і згадується ще в папірусі Еберса (Ebers) за 4000 років до н.е. Галінос називає її “другом печінки”.

Радикіа відноситься до категорії cichorium і відрізняється багатьма видами: такими як дикий, домашній (вирощений), стамнагаті, італійська і т.д.

Навіть радикіа, з якої виробляють замінник кави (аналог – цикорій). Загальною рисою хорти радики є гіркуватий присмак, що надає їм особливий смак. Вигляд трави – ну чисто наш кульбаба!

Дикорослі їстівні рослини в середньому містять у 3-7 разів більше заліза, у 20-30 разів більше вітаміну С та у 20-50 разів більше вітаміну А, ніж вирощувані на продаж рослини. Дикороси – це настільки потужні, енергетично цілісні та наповнені життєвою силою рослини, що переоцінити їхню користь просто неможливо.

Дика радика має гіркий смак та вузьке листя. З іншого боку, “домашній” варіант їстівної трав’янистої рослини має менш різкий смак (“солодка”, γλυκά χόρτα).

У Греції радикіа вирощують цілий рік, і придбати її можна як у супермаркетах, так і на вуличних ринках.

Склад страви “хорта” (просто відварена радика) на 100 грам продукту:

• Усього калорій – 33.
• Жир 0,6гр.
• Білки 2 гр.
• Вуглеводи 3,6 г.
• Калій 12 мг.
• Натрій 92,4 мг.
• Залізо 9,9мг.
• Кальцій – 35 мг.
• Фосфор 26мг.

Радикиа багата на вітаміни С, А, В1, В2 і каротиноїди, а також такі мінерали, як залізо, калій, натрій, фосфор і магній.

Корисні властивості кульбаби – радикіа

Головне надбання цієї їстівної рослини – інулін, який життєво необхідний більшості з нас. Тому що в організмі кожної третьої людини є проблема, ключем до вирішення якої може стати це “багатофункціональне”, з лікарської точки зору, речовина.

Інулін здатний на такі дії:

1. Очищає кров від шкідливого холестерину,
2. нормалізує мікрофлору в кишечнику,
3. виводить із організму токсини.

Але найголовніше в тому, що інулін життєво необхідний діабетикам. Саме з його допомогою можна ефективно та без застосування сильних лікарських засобів знизити рівень цукру в організмі.

За часів Авіценни цей знаменитий лікар не випускав кульбабу з рук. Він завжди повторював, що з грамотному підході з його допомогою можна вилікувати масу легких (і дуже) недуг.

• Каротин, який є у кульбабі, робить наші шкірні покрови чистими. Завдяки цій речовині на слизових оболонках нашого організму не буяють мікроби, а отже не провокують руйнівних процесів.
• Вітамін С, якого в кульбабовому листі та корінцях теж повно, є стимулятором імунної системи людини. При достатній кількості цього вітаміну в тілі людини ми не старіємо, регенеративні процеси протікають швидше, а зморшки виявляються не в 30 років, а пізніше.
• Вітамін P потрібен скрізь, де є вітамін С, тому що саме він відповідає за якісне засвоєння останнього. Крім того, вітамін P – натуральний допінг для нервової системи: він захищає її від деструктивного впливу стресу і сприяє безперебійному функціонуванню.
• Залізо, якого досить багато в кульбабі, позитивно впливає на кров, покращуючи її склад.
• Марганець забезпечує судинним стінкам ідеальне здоров’я.
• Мідь служить ще одним помічником нервової системи та сприяє її заспокоєнню.

З давніх-давен народні цілителі застосовували радикіа для лікування хвороб печінки та жовчі. В даний час клінічні дослідження показали, що один з інгредієнтів, що містяться, дійсно має гепатопротекторну дію.

Велика кількість β-каротину захищає організм і запобігає зростанню «вільних радикалів», допомагаючи захиститися від серцево-судинних захворювань. zougla.gr.

Радикіа вважається відмінним сечогінним засобом. Це також дуже хороший тонізуючий, травний та детоксикуючий засіб. Ідеально підходить для очищення крові, має жовчогінну, проносну, тонізуючу, протиревматичну дію.

Трава знижує рівень холестерину, а відвар використовується проти діабету та ожиріння. Благотворно впливає на функцію залоз, допомагає боротися із затримкою рідини. Як жовчогінний засіб його можна використовувати при запаленні або гіперемії печінки та жовчного міхура. У разі каменів у жовчному міхурі, якщо камені великі або якщо ви приймаєте ліки, проконсультуйтеся з лікарем перед початком лікування травами.

Список корисних властивостей кульбаби широкий: він використовується при хронічних шкірних захворюваннях, є тонізуючим засобом для шлунка, а молоко, яке виділяється, коли ми ріжемо його, лікує прищі, родимки та навіть мозолі.

Він також традиційно використовується при діабеті контролю рівня цукру в крові. Його гіпоглікемічна активність була підтверджена експериментальним шляхом.

Попередні дані говорять про те, що кульбаба може допомогти у зниженні та збереженні нормальної ваги.

На тлі прийому екстракту кульбаби фіксується нормалізація вуглеводного обміну, покращується засвоєння жирів. В результаті відзначається втрата ваги.

Експерименти на мишах підтверджують, що додавання кульбаби в раціон викликає зменшення маси тіла. Ефект встановили випадково, тому для підтвердження потрібне спеціалізоване вузькоспрямоване дослідження.

Незалежне дослідження на мишах з підтвердженим ожирінням підтвердило, що жироспалюючий ефект кульбаби реалізується за рахунок хлорогенової кислоти. Її дія впливає на рівень гормонів, що впливають на жировий метаболізм.

Кульбаба використовують у традиційній та народній медицині по всьому світу. Йому присвячено наукові праці, дослідницькі роботи. Фітотерапевти та ботаніки характеризують його, як чудодійні ліки та обов’язкову частину дієти.

Source link