Німеччина: російські сім’ї допомагають українським біженцям

Понад три сотні тисяч біженців з України рятуються від війни у ​​Німеччині. Деякі вихідці з Росії, які багато років проживають у країні, готові потіснитися – вони пропонують притулок і допомогу спочатку українським біженцям.

Як же уживаються разом громадяни двох країн, що воюють, зацікавилася dw. Чи існують конфлікти через претензії та образи?

Ось, наприклад, родина Майєр (прізвище змінена), яка притулила у себе українців, які втікали від війни, які зараз поступово звикають до нормального життя. Здається, дрібниця, але спільні вечори у вихідні біля телевізора допомагають відволіктися, забути про військові жахіття. Наташа Майєр розповідає про те, як ще одним “жителем” квартири та душею компанії став містер Бін, популярний комік:

“Коли ми разом дивимося “Містера Біна”, повністю розслаблюємося. Він піднімає нам настрій, а сміх Поліни настільки заразливий, що ми всі не можемо перестати сміятися”.

Наташа – уродженка Кавказу, яка вже понад 20 років живе в Німеччині. У неї чоловік та двоє дітей, сім’я проживає в районі Бонна. Дванадцятирічна Поліна втекла від війни з мамою Ганною та бабусею Ларисою. До війни вони проживали в одному з передмість Києва. Батько та дідусь дівчинки залишилися в Україні. Сім’я мешкає у Наташі з 16 березня.

Рішення прийняти біженців з України стало для Наташі результатом змішування кількох почуттів – обурення, протесту, співчуття. Вона зрозуміла, що просто має допомогти:

“Білоруси, українці, росіяни – у нас дуже багато спільного в наших культурах. Я запитую себе, в чому ми розходимося? І тепер, після цієї війни, ми раптом маємо стати ворогами? Чому? Поки що все працює чудово, ніби родичі приїхали до нам у гості, ми ще не було жодного конфлікту”.

Для гостей із України сім’я звільнила дитячу. Всі вони вдома розмовляють російською. Боячись стати тягарем, Ганна одразу ж взяла на себе обов’язки по кухні. Вона розповідає:

“Нам дуже сумно від того, що відбувається в Україні, але ми почуваємося тут дуже комфортно, нас дуже тепло зустріли. Для нас не проблема жити в російській родині в Німеччині. Крім того, багато росіян зараз покидають свою країну на знак протесту проти війни. У центрі уваги – люди і те, як вони ставляться один до одного. Наташа не винна в тому, що народилася в Росії.

Наташин чоловік розповідає, що про політику вони говорять мало. І тим більше не сперечаються, бо всі вони на одному боці – проти війни та політики Путіна. Але одне питання хвилює всіх: коли ж нарешті настане світ?

Поліна почала ходити до німецької школи і вже запам’ятала кілька німецьких слів. А ось Анна та Лариса відмовилися від запропонованих Наташею інтеграційних курсів:

“Цього не треба робити. Навіщо? Ми скоро повернемося додому”.

Російська громада Німеччини, як та інших країнах, сильно поляризована. Одні, як Наташа Майєр, засуджують напад на Україну та безкорисливо дають притулок біженцям. Інші, яких значно менше, затято підтримують агресію Росії. Це вони влаштовують автопробіги з російськими прапорами, демонструючи своє ставлення до спецоперації.

Наташа теж виявилася причетною до конфлікту, що спалахнув з приводу війни в Україні. Декілька років вона входила до групи друзів у WhatsApp, вивчаючи іноземні мови. П’ятеро з них залишилися на батьківщині, четверо мешкають у Західній Європі. Протягом перших двох тижнів після російського вторгнення ця тема у групі обходилася мовчанням – начебто нічого не сталося. Але події розвивалися, і врешті-решт Наталя Майєр не витримала і різко розкритикувала напад Росії на сусідню країну. Вона розповідає про реакцію:

“Той із нас, хто зробив найбільшу кар’єру і живе в Москві, люто покинув групу. Інший, навпаки, написав: ситуація тут, у Росії, як у Німеччині в 1937 році, один до одного. Одна з жінок, яка живе в Західній Європі розірвала контакти зі своєю сім’єю в Росії і не хоче більше мати з ними нічого спільного».

Найбільше Наталю засмучує спілкування з родичами, що залишилися в Росії:

“Ця війна руйнує сім’ї. Дружні стосунки руйнуються від того, яку політичну позицію ти займаєш. Ми з мамою завжди сваримося, коли говоримо про війну, тому намагаємось обминати цю тему. Родичі в Росії навіть не знають, що ми прийняли українських біженців”.

Source link