28.03.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Хорватія: "Українці – ідеальні мігранти"


У Загребі, як і в решті Європи, до біженців з України ставляться набагато краще, ніж до тих, хто приїжджав з арабських та африканських країн, пише “Політика”.

Влада готова забезпечити українцям гідне життя у новій країні. І це не лише вияв гуманізму. За допомогою цих мігрантів у країні сподіваються вирішити свої проблеми.

До Хорватії з України, за останніми даними, прибули близько 11 тисяч людей, але цифри змінюються з кожним днем. Влада зробила низку конкретних заходів, щоб вжити цих людей і спростити їм інтеграцію до хорватського суспільства. Відповідно до рішення Європейського союзу про те, що його члени мають забезпечити тимчасовий притулок біженцям, сьомого березня хорватський уряд ухвалив ухвалу про надання тимчасового притулку переселенцям з України. Як заявили в уряді, цим вони хочуть забезпечити людей не лише житлом, а й медичним обслуговуванням, а також включити їх до системи дошкільної та шкільної освіти, ринку праці. Загалом влада готова забезпечити українцям гідне життя у новій країні.

Ще невідомо, скільки точно людей прибули до Хорватії на якийсь час, а скільки з них залишаться. Проте влада повідомила, що наразі держава готова прийняти близько 20 тисяч людей. Це вдвічі більше, ніж кількість українських біженців зараз. Наразі працюють три приймаючі центри, де українців розміщують на 48 годин, поки що оформляються документи, медична карта та інші необхідні речі. Звідти вони переїжджають або до приватного сектору, або до одного з 33 колективних центрів, що знаходяться у різних регіонах Хорватії: Істрії, Брачі, Нова-Градишці, Вуковарі тощо.

На відміну від минулої біженської хвилі, українців не збирають лише в одному чи двох містах. Крім того, держава оплачує біженцям проживання у приватних квартирах та комунальні платежі. Власникам, які надали свою нерухомість для проживання біженців, виплачуватиметься винагорода у розмірі майже 3600 кун на місяць (близько 475 євро). Все це цілком конкретні заходи на допомогу біженцям з України, і, до речі, таких заходів не вживали раніше, коли до Хорватії приїжджали інші біженці.

Ми раді, що не перебуваємо біля кордону, адже в такі країни люди “ллються рікою”. До нас вони прибувають за особистою домовленістю: або через неурядові організації, які організовують перевезення або самостійно. Тому перший етап прийому працює добре, тому що немає великого потоку“, – заявив в інтерв’ю “Політиці” Іван Блажевич, директор фонду “Солідарність”, який, разом із представниками МВС, “Громадянського захисту”, “Червоного хреста”, УВКБ ООН та неурядових організацій, є членом національного координаційного комітету з інтеграції біженців у суспільство.

Фонд “Солідарність” – одне з найактивніших об’єднань, які допомагають біженцям вирішувати нагальні питання. Це і вивчення мови, і підтримка при працевлаштуванні, і перекваліфікація, і додаткова освіта, і надання психологічної допомоги, і допомога в оплаті оренди за орендовану квартиру… Також було створено окремий фонд для гуманітарної допомоги, завдяки якому за перші десять днів було зібрано близько 30 тисяч євро.

Мітинг на підтримку України у Загребі (Фото EPA-EFE/A.Bat)


Незважаючи на велику турботу та солідарність, яку виявили громадяни Хорватії, надаючи допомогу біженцям з України, адміністративні перепони, як і раніше, ускладнюють їхню інтеграцію у суспільство.

Найсерйознішою проблемою буде працевлаштування, оскільки ми не маємо ясної та простої процедури визнання кваліфікації та нострифікації дипломів. Скажімо, у нас є один хірург, який розміщений у Калобазі. За 60 кілометрів від нього, у Госпічі, не вистачає лікарів, але ми не можемо дозволити цій людині працювати, лише подивившись на її фото у білому халаті. Ми маємо розробити процес визнання диплома. У 2015 році в Італії розробили просту модель перевірки знань, і у нас є шанс наслідувати їхній приклад. Але діяти треба швидко, бо у першій хвилі приїжджають люди, які мають гроші. Бідняки прибувають останніми. Та й ті, у кого ще залишилися якісь кошти, скоро їх витратить“, – Каже Блажевич.

Незважаючи на велику кількість колективних центрів, розподілених по всій території країни, понад 80% біженців нині мешкають у приватному житлі. “Люди їдуть туди, де в них є знайомі чи члени сім’ї. У Хорватії існує й українська діаспора. Деякі, особливо заможні, мали нерухомість біля моря, а у когось — навіть бізнес“, – пояснює Блажевич.

Нічого подібного під час минулої хвилі біженців, що захопила Хорватію, не було. Маршрут біженців дуже відрізнявся від шляху тих, хто прибував із Сирії, Афганістану, Іраку, Ємену… Проте різниця щодо біженців з України та з Сирії більша, ніж очевидна. Наш співрозмовник вважає, що одна з причин є переважно страхом.

Люди відчувають, що цей конфлікт біля наших воріт, і бояться, що він торкнеться всіх нас. По-друге, ми почуваємося ближче до українців і через колір шкіри, і через віру. Крім того, дається взнаки своєрідна національна міфологія, адже українців порівнюють із хорватами, а росіян — із сербами. Нагадаю, що багато громадян Хорватії повертаються до старих травм, згадують події останньої війни у ​​нас. Насамперед такого не було“, – робить висновок директор фонду “Солідарність”.

Політичний аналітик Жарко Пуховські вважає, що подвійні стандарти у підході до біженців не є показником, оскільки Хорватія “продовжує перебувати в ейфорії підтримки атакованої України”.

Це не стільки проблема для Хорватії, скільки насамперед для Угорщини, Польщі та країн Прибалтики, які радикально виступали проти інтеграції та взагалі розміщення біженців упродовж кількох років. Тепер вони на передовій підтримці біженців з України. Це говорить про те, що Віктор Орбан, на жаль, хоча б частково мав рацію, говорячи про християнські елементи європейського минулого і сьогодення, які нинішня влада вважає, за його словами, недостатньо значущою. Я говорю “на жаль”, оскільки ці речі “тривалої дії”, як сказали б історики, продовжують працювати, і “іновірців”, як і раніше, приймають гірше, ніж тих, хто ближчий до нашої, тобто християнської, віри, або хто хоч би однієї з нами раси. Зрозуміло, що ця проблема у Європі існує“, – каже Пуховський в інтерв’ю “Політиці”.

За результатами торішнього перепису населення з’ясувалося, що Хорватія постраждала від так званого демографічного колапсу. У новій ситуації багато хто бачать можливість покращити демографічну картину в країні. Щоправда, мало хто говорить про це відверто, уподібнюючись, наприклад, демографу Степану Штерцю, який нещодавно заявив: “Українці — ідеальні мігранти для розвиненого європейського світу, та й для самої Хорватії”.

Хорватія пережила шок, дізнавшись, як нас мало. У відчаї, спричиненому депопуляцією, влада, безсумнівно, докладатиме зусиль для заміни померлих громадян і, ймовірно, не поглушиться населенням, яке прибуде з України“, – вважає Пуховськи.

За його словами, ми маємо радіти, що цим біженцям допомагають хоча б зараз. Щоправда, цей підхід неприємно контрастує з тим, що відбувалося років п’ять-шість тому. Зрозуміло, що величезна робота ще чекає на тих, хто дійсно хоче перетворити Європу на гідне співтовариство держав, яке не лише формально постімперіалістичне, а й насправді відстоює якісь нові цінності.

Джерело



Source link