Сіньхуа: Санкції проти Росії завдають шкоди «стратегічній автономії» Європи

З моменту початку російсько-українського конфлікту багато європейських країн постраждали у сфері енергетики та інших сферах, і продовжує проявлятися зворотний ефект всебічних санкцій проти Росії з боку США та Європейського союзу.

Щоб посилити тиск на Росію, американський президент Джо Байден висунув у ході візиту до Європи цілу низку пропозицій у галузі енергетики та військової безпеки.

Але, як зазначають аналітики, більшість заходів, запропонованих Сполученими Штатами, засновані на їхніх власних інтересах і навряд чи можуть вирішити проблеми, що нависли над Європою, наголошує Xinhua. Після загострення кризи в Україні європейські країни зіткнулися з багатьма труднощами, що стосуються енергетичної сфери, безпеки та потоку біженців.

На думку експертів, Європі час задуматися про те, як досягти стратегічної автономії та уникнути небезпек, що виникають через слідування за Америкою, яка, перш за все, переслідує власні інтереси і ставить прибуток вище за справедливість, йдеться в статті. Європа сама страждає від антиросійських санкцій, які призвели до того, що у багатьох європейських країнах вже виникли труднощі в енергетичній та інших сферах. При цьому негативні наслідки та вплив на економіку від масштабних обмежень, введених США та ЄСпродовжують наростати, констатує Xinhua.

За статистикою близько 30% нафти та 40% природного газу, що імпортуються країнами ЄС, надходять із Росії, йдеться у статті. Конфлікт в Україні сприяв ще більшому зростанню цін на природний газ у Європі, з урахуванням торішнього максимуму, причому ціни на нафту також різко зросли. Це призвело до помітного підвищення витрат мешканців багатьох європейських країн на електроенергію, опалення та транспорт, а також ціни на зерно та деякі предмети першої необхідності, повідомляє Xinhua.

Байден заявив, що планується нарощувати експорт американського зрідженого природного газу в Європу, що має дозволити поставити цього року на європейський ринок не менше 15 млрд кубометрів ЗПГ. Однак деякі галузеві аналітики вважають, що оскільки Америка за останні роки і так вже збільшила обсяг експорту природного газу, її можливості обмежені. Практично вся інфраструктура у цій сфері вже працює на повну потужність, а більшість будівельних проектів все ще перебувають на стадії планування, тому значно збільшити експорт газу до Європи буде досить непросто, попереджає Xinhua.

Крім того, наплив українських біженців також чинить помітний тиск на європейські країни. Згідно з останніми статистичними даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Україну покинули вже близько 3,7 млн ​​осіб, причому більшість із них поїхала до Європи, зазначається у статті. ЗМІ у Німеччині вже висловили стурбованість тим, що в’їзд великої кількості українців до Європи може призвести до повторення кризи біженців, спричиненої війною в Сирії у 2015 році. При цьому правий екстремізм і ксенофобія в Європі можуть знову загостритися, через появу низки соціальних проблем, прогнозує автор. У цій ситуації стає очевидно, що Америка «ставить прибуток вище за справедливість», підкреслюється в статті:

«На думку аналітиків, після того, як Сполучені Штати спровокували конфлікт в Україні, американські енергетичні та військові підприємства отримали великий прибуток, тоді як інтереси європейських союзників були проігноровані. Європа стикається з важкими наслідками російсько-української кризи та розплачується за конфлікт, спровокований США».

Примітно, що останніми роками Вашингтон нерідко відвертається від своїх європейських союзників або навіть зраджує їх на користь власним інтересам, пише Xinhua. Зокрема в рамках нещодавньої політики «Америка насамперед» колишнього президента США Дональда Трампа американці також поставили прибуток вище за справедливість, вчинивши тиск на своїх європейських союзників з метою збільшення військових витрат, наголошується в статті.

При цьому самі американці одночасно ввели високі мита на сталь, алюміній та червоне вино з Європи, а також оголосили про санкції проти підприємств, які беруть участь у будівництві газопроводу «Північний потік-2», нагадує автор. Ці дії загострили протиріччя між Америкою та Європою у сфері політики, економіки та безпеки. Двосторонні відносини між ними систематично зазнають подібних ударів, що негативно позначається на взаємній повазі та довірі, йдеться у статті.

Новий президент США Джо Байден з моменту свого вступу на посаду неодноразово наголошував, що Сполучені Штати «повернулися на міжнародну арену» з метою зміцнення трансатлантичних відносин і виступають за «спільні цінності» з Європою, намагаючись послабити торговельно-економічні протиріччя та посилити взаємодію в галузі науки. , торгівлі та політики. Проте фактичні дії Америки, як і раніше, постійно розчаровують її європейських союзників, зазначає Xinhua.

Зокрема в серпні 2021 року Сполучені Штати, вже під керівництвом Байдена, поспішно вивели війська з Афганістану, ігноруючи вимоги Великобританії, Франції та інших країн щодо продовження термінів, внаслідок чого багатьом європейським країнам довелося наслідувати безпекову політику Вашингтона. нагадує автор. Егоїстичні дії Америки та ігнорування інтересів безпеки європейських союзників викликали широку критику, йдеться у статті.

У вересні того ж року США, Великобританія та Австралія оголосили про створення нового тристороннього партнерства в галузі безпеки, яке передбачало співпрацю у сфері будівництва атомних підводних човнів в Австралії. Але при цьому Австралія скасувала угоду на постачання підводних човнів у десятки мільярдів доларів, укладену з французькою оборонною компанією. Це спричинило розкол у відносинах США та Франції, яка звинуватила Вашингтон у зраді і навіть відкликала своїх послів, нагадує Xinhua.

Подібні дії Америки по відношенню до власних союзників поставили під сумнів її лідерство та авторитет, наголошується у статті: «Європейські країни все більше усвідомлюють, що більше не можуть покладатися на неї в таких сферах, як безпека». Основна мета альянсу, створеного США, полягає в тому, щоб зберегти американську гегемонію. І як тільки справа стосується життєво важливих інтересів Америки, її європейським союзникам «не слід очікувати ніяких ласок чи люб’язностей», попереджає автор.

Аналітики також зазначають, що зі зростанням недовіри до США за останні роки Європа дедалі більше прагне стратегічної автономії. Загострення ситуації навколо України також підтверджує важливість європейської стратегічної автономії, йдеться у статті. Проте в даний час Євросоюз все ще значно залежить від Сполучених Штатів у галузі оборони. Тому і вирішення питання про стратегічну автономію поки що затягується, пише Xinhua.

Напередодні візиту Байдена до Європи Рада ЄС схвалила план дій під назвою «Стратегічний компас», який ставить перед Євросоюзом мету щодо зміцнення загальної обороноздатності, а також визначає напрями для її досягнення. Відповідно до цього плану, у Європі передбачається сформувати власні сили швидкого реагування чисельністю 5 тис. військовослужбовців, які можуть бути швидко розгорнуті у разі кризи. План також включає розширення можливостей аналізу даних та вдосконалення механізму реагування на змішані загрози, повідомляється у статті.

Але хоча останні роки заяви Європейського союзу про підвищення рівня стратегічної автономії звучать досить голосно, після загострення кризи в Україні США фактично лише посилили залежність Європи у галузі дипломатії та енергопостачання, вважає У Хуейпін, заступник директора Центру досліджень Німеччини при Університеті Тунцзі. За його словами, нинішні геополітичні умови та ситуація щодо безпеки обмежують це прагнення автономії.

Як вважає експерт, нині більш реалістичним рішенням для Європи щодо скорочення своєї залежності є посилення її позицій у НАТО за рахунок збільшення сил оборони. Час покаже, чи цьому процесу перешкоджатимуть Сполучені Штати і чи зможуть Німеччина та Франція справді підштовхнути Європу на шляху до просування стратегічної автономії, підсумовує Xinhua.

Джерело

Source link