Антиросійські санкції Європейського союзу та економіка єврозони

Росія лідирує за кількістю накладених на країну санкцій через вторгнення в Україну, обігнавши Сирію, Іран та Північну Корею разом узятих.

За даними сайту Castellum.AI, станом на ранок 23 березня 2022 року на Росію накладено 2754 санкції до початку спецоперації та 4362 після вторгнення. Дехто бере свій початок ще у 2014 році, після Криму.

Координований із західними союзниками перелік санкцій Євросоюзу постійно зростає, вони націлені багато на що – від російських банків до державних ЗМІ та предметів розкоші. Основне їхнє завдання – вивести з ладу військову машину Кремля. Серед п’яти головних каральних заходів:

1. Частина російських банків відключена від SWIFT, для їхньої ізоляції від глобальної платіжної системи.
2. Заморожено активи олігархів та законодавців.
3. Європейський Союз закрив небо для російських літаків.
4. До Росії не можна експортувати предмети розкоші.
5. З ефіру Євросоюзу видалено державний телеканал RT та агентство Sputnik.

Проте жорсткі санкції, запроваджені ЄС проти Росії негативно позначаться і на економіці єврозони. Про це заявила Крістін Лагард, голова Європейського центробанку:

Російсько-українська війна суттєво позначиться на економічній активності та викличе інфляцію через зростання цін на енергоносії та товари, а також внаслідок порушення міжнародної торгівлі та послаблення довіри. Масштаби цих наслідків залежатимуть від перебігу розвитку конфлікту, від впливу поточних санкцій та можливих подальших заходів.

Прогноз ЄЦБ було переглянуто та показав найвищий рівень інфляції з моменту створення єдиної європейської валюти: 5,1%, а не 3,2%, як очікувалося раніше. Тож саміт Євросоюзу буде присвячений цінам на енергоносії – ця тема стане пріоритетною. Лідерам 27 країн-членів належить у Брюсселі вирішити, як пом’якшити удар по спільній економіці.

Прем’єр-міністр Іспанії соціаліст Педро Санчес пропонує запровадити цінові стелі та, що не менш важливо, відокремити ціни на газ від цін на електрику. З ним погоджуються колеги з Італії, Греції, Португалії, Франції, Бельгії та деяких східних країн. Санчес каже:

«Ціни на ринку зараз не відображають реальності. Тому ми повинні вжити заходів на європейському рівні як за пропозицією, так і щодо ціноутворення, щоб захистити наших громадян та нашу індустрію”.

Проте північні країни, Німеччина та Нідерланди, не підтримують цю пропозицію та виступають проти будь-якого втручання в енергетичний ринок.

Брюссель попросить інші столиці не допустити перебоїв із постачанням газу та забезпечити заповнення сховищ до зими як мінімум на 90%. А віце-голова ЄК Марош Шефчович готовий представити на саміті великий комплекс заходів щодо протидії енергетичній інфляції:

«Ми маємо знайти найкраще вирішення проблеми. Тому ми пропонуємо на вибір главам держав та урядів різні варіанти. У кожного варіанта є свої плюси та мінуси. Ми покладемо їх на стіл так, щоб була найкраща структура для дискусії лідерів».

А поки що Європейський союз уже поставив першочергове завдання перед собою: скоротити імпорт російського газу на дві третини до 2023 року та відмовитися від нього повністю до 2027 року. Euronews.

Source link