Війна на Україні та її наслідки для кишені грецького споживача

Паливо за захмарними цінами, електрика – дорожче нікуди. Їжа за цінами, про які ніхто навіть не подумав, що вони можуть з’явитися. Хліб у всьому світі досягне рекордної вартості.

Очікується, що війна в Україні, спочатку у 2022 році, коштуватиме світовій економіці не менше, ніж 500 мільярдів доларів. Це мінімальна оцінка економістів, в основі якої також лежить оптимістичний прогноз: що ця війна не триватиме стільки, скільки тривала війна у Югославії (78 днів). І найбільших втрат від цього, окрім Росії та України, зазнає саме Євросоюз.

Експерти вважають, що якщо вона буде коротшою, її вплив на стратегічну інфраструктуру, енергетику, виробництво електроенергії, порти, залізничні мережі тощо буде мінімальним. Однак такий підхід є надто оптимістичним, можливо нереалістичним. Деякі стверджують, що ця війна триватиме значно довше і переросте на європейський Афганістан. І тут економічні втрати набагато перевищать 500 мільярдів доларів.

Зокрема у Греції, де економіка повинна була зрости більш ніж на 5% цього року, високі ціни на енергоносії, які лягають тягарем на значні галузі економіки, такі як первинне виробництво, промисловість, транспорт та туризм, вже мають негативний вплив на темпи зростання ВВП у розмірі 1%, при цьому загальну “вартість” війни для бюджету країни ще не визначено.

Чотири джерела невизначеності

За словами міністра фінансів Крістоса Стайкураса, російське вторгнення створило чотири стовпи невизначеності в економіці. Спочатку у торгівлі, де Європа загалом сильно залежала від двох ворогуючих країн щодо конкретних продуктів, наприклад, зернових. По-друге у зниженні довіри інвесторів, оскільки за кризових часів вони традиційно звертаються до «тихих гавань». По-третє в галузі інфляції, яка викликає зростання цін на енергоносії, добрива та пшеницю, та потрясіння у сфері туризму, та, по-четвертезбільшення бюджетних видатків.

Зокрема основний негативний вплив у Європі та Греції виходитиме від зростання цін на енергоносії, який, ймовірно, буде значно значнішим у найближчому майбутньому. При цьому аналітики бачать, що нафта скоро досягне 125 доларів за барель. Росія, помстившись за західні санкції, припиняє постачання газу до Європи, що призведе до ще більшого зростання цін.

Якщо війна не закінчиться найближчим часом, позитивні прогнози щодо туризму, доходи від якого, як очікується, перевищать доходи 2019 року, будуть анульовані, оскільки війна вже викликала невизначеність щодо поїздок і вищі витрати для європейців, незважаючи на те, що з 18 мільярдів євро, які Греція отримала у 2019 році, лише 433 млн було отримано з Росії.

У той же час, потрясіння на ринках капіталу впливають на вартість запозичень компаній та економік, таких як грецька, яка ще не має «інвестиційного рівня», збільшуючи при цьому фіскальні витрати в той час, коли країна хоче повернути до первинного профіциту.

За оцінками фінансових експертів, будь-яке збільшення ціни на газ на 10 євро/МВтч має чистий ефект у розмірі 600 мільйонів євро або близько 0,3% ВВП Євросоюзу в річному обчисленні (хоча відповідна оцінка комісії сягає 0,5% ВВП єврозони), витрати на грецької економіки розраховуються так.

Оскільки уряд продовжує програму субсидування рахунків за електрику та газ для домашніх господарств, щорічні витрати на підтримання поточного рівня субсидій оцінюються у 3-4,5 мільярда євро. Однак фінансування субсидій йде від 3-3,5 млрд євро, залежно від переважаючих цін на електроенергію та CO2, із надлишку, накопиченого на рахунку ВДЕ (ELAPE) поверненням основних потоків доходів в умовах високих цін, що також є нейтральним з точки зору бюджету . Таким чином, остаточний вплив на бюджет обмежується 0,5-2 млрд євро або від 0,3% до 1% ВВП.

У будь-якому разі війна частково торкнулася грецьких компаній, імпорту, експорту і самої економіки. Проте грецький експорт до Російської Федерації щорічно досягає рівня лише 200 мільйонів євро, тоді як російський експорт сягає 4 мільярдів євро. В Україні працюють близько 45 грецьких компаній, які, переважно, працюють у сфері продуктів харчування, торгівлі фруктами та овочами, підбору персоналу для грецького судноплавства, консультаційних послуг, туризму та громадського харчування.

Ціни на продукти зростають

Ціни на основні продукти харчування, такі як пшениця, соняшникова олія та кукурудза вже досягли рекордного рівня в останні дні, як показує індекс цін на продовольство ООН, який розраховує вартість багатьох основних продуктів харчування, разом узятих. Оскільки шанси на світ невеликі, планета, схоже, зіштовхнулася із глобальною продовольчою кризою.

Ще до російського вторгнення в Україну у світі вже були найвищі ціни на енергоносії, продукти харчування. Транспортні витрати також зросли, оскільки попит після пандемії відновлювався швидше за пропозицію. Тепер війна зробила ситуацію значно гіршою, оскільки в ній взяли участь 2 найбільші сільськогосподарські країни – Росія та Україна разом виробляють 30% пшениці у світі. Україна заборонила експорт через війну, а економічні санкції проти Росії відлякали покупців.

Україна також є найбільшим експортером соняшникової олії, на яку припадає понад 40% світових поставок. Росія трохи відстає за цим показником від свого сусіда. Через війну українські заводи з виробництва олії зупинили виробництво. В результаті різко зросла кількість замінників, таких, як пальмова олія, ціна на яку також різко зросла.

Крім того, для гарного врожаю аграріям необхідні добрива. І хто є найбільшим експортером добрив у світі? Росія, яка тепер заборонила експорт, збільшуючи собівартість виробництва в інших країнах. А зростання цін на газ, з якого (або за участю якого) виробляють істотну частину добрив, ще більше посилило ситуацію.

Споживчий кошик у Греції, та й у всьому світі, був «обтяжений» високими цінами на енергоносії ще з кінця 2021 року, і зараз очікується, що ціни продовжать зростати вгору з ще більшою швидкістю.

Source link