Ас’ад Абу Халіл: Близький Схід та війна в Україні

Режими арабських країн Перської затоки та інших країн, що розвиваються, пристосуються до нового світу, в якому змінюються полюси сил і гегемони. Потрібно розуміти, що це вже не той світ, який США сформували після перемоги в Холодній війні, пише Ас’ад Абу Халіл*.

Ще рано припускати, яким стане світ унаслідок військового втручання Росії в Україні. Ризикуючи повторити зловісні стереотипи, можна сказати, що світовий порядок змінюється необоротно. Епоха після Холодної війни минула, з кінцями. США встановили світову гегемонію після розвалу СРСР та забезпечили облогу НАТО проти Росії, щоб тримати її слабкою та вразливою, та для збереження американського панування на континенті. Ніколи Америці не кидали такого прямого та чіткого виклику, як російське втручання в Україні.

Старих правил, нав’язаних силою Америкою, більше немає. Хоча Китай був обережний, висловлюючи підтримку Росії офіційно, ЗМІ недвозначно відкинули пропаганду США. Відлуння цієї приголомшливої ​​події не вщухнуть ще роки і вплинуть на регіональні та міжнародні конфлікти.

Вплив російсько-української війни також відчують на Близькому Сході з його довгою історією протистояння СРСР/Росії та США.
Незважаючи на тиск США, жодна арабська країна не взяла участь в економічній війні проти Росії – не запровадила санкцій. Так само, як більшість країн Латинської Америки та Африки, як Іран, Індія, Пакистан та Китай. Саудівська Аравія та інші країни Перської затоки чинили опір тиску США качати більше нафти, щоб відшкодувати дефіцит через заборону США на імпорт російської.

Що найбільше, Ріад веде переговори з Китаєм про продаж частини нафти за юань, що буде ударом для долара США, який зараз використовується в 80% світових нафтових угод. Досі Саудівська Аравія використала лише долар.

Москва намагається відбити жорстоку західну економічну атаку на Росію, створюючи окрему економічну та фінансову систему з Китаєм. Арабські країни можу відігравати важливу роль, фактично показавши спину США (приклад охолодження країн Перської затоки до США, як пише Wall Street Journal: глави ОАЕ та Саудівської Аравії відмовилися відповідати на дзвінки Байдена).

Рада Безпеки ООН затверджує безпольотну зону в Лівії, березень 2011 р. (скриншот C-Span)

Передумови геополітичних зрушень

Форма міжнародних відносин була вражена у 2011 році, з прийняттям резолюції 1973 Ради Безпеки ООН, яка обмежувалася створенням безпольотної зони для захисту цивільних осіб у Лівії, які, ймовірно, знаходяться під загрозою різанини з боку лівійського лідера Муамара Каддафі. (Пізніше у звіті британського парламенту було виявлено, що таких загроз не було, і він був заснований на неточній інформації та «хибних припущеннях»).

Резолюція не дозволяла сухопутним військам входити до Лівії. Мова була зрозуміла. У ньому говорилося, що Рада Безпеки:

«Постановляє встановити заборону на всі польоти в повітряному просторі Лівійської Арабської Джамахірії з метою захисту мирних жителів [и] уповноважує держави-члени, які повідомили Генерального секретаря, діючи на національному рівні або через регіональні організації, або домовленості та діючи у співпраці з Генеральним секретарем, вживати всіх необхідних заходів для захисту цивільних осіб та населених пунктів, що знаходяться під загрозою нападу в Лівійській Арабській Джамахірії, включаючи Бенгазі, за винятком присутності іноземних окупаційних сил у будь-якій формі, на будь-якій частині лівійської території.”

Незважаючи на ці обмеження, США та НАТО сприйняли резолюцію як дозвіл НАТО скинути уряд, на який США давно скаржилися. Не мало значення, що лівійський диктаторський режим співпрацював із США у роки, що передували його поваленню. Тоді держсекретар США Хілларі Клінтон навіть зустрічалася з начальником таємної поліції Лівії, котрий виявився сином правителя.

Росія, якою на той час керував президент Дмитро Медведєв, утрималася під час голосування щодо резолюції, як і Китай. Обидві країни, мабуть, вважали, що місія буде обмежена забороненою для польотів зоною. Повідомляється, що Володимир Путін, який на той час був прем’єр-міністром, був у

Source link