Західні добровольці передумали воювати в Україні

Розраховуючи взяти участь у війні за аналогією до тієї, що була в Афганістані чи Іраку, західні бійці швидко розуміють, що Україна – це “зовсім інше”.

ІноСМІ представляє статтю в Military Watch Magazine (США) про відчуття бойових волонтерів, які зіткнулися із прицільним вогнем російських військ в Україні. Шведський доброволець, описуючи удар з військового об’єкту в Яворовікаже:

“Це було справжнє пекло – вогонь, крики, паніка. Купа бомб та ракет”.

Military Watch зазначає, що після цього удару та загибелі кількох десятків бійців понад 2/3 західних добровольців вирішили негайно покинути Україну. Як виявилося, конфлікт тут значно масштабніший і інтенсивніший, ніж вони думали.

Відразу після початку вторгнення Росії 24 лютого тисячі добровольців на Заході записалися на участь у конфлікті на боці України. Значна частина їхня вже мала бойовий досвід. Російські ЗМІ назвали їх найманцями, хоча причиною здебільшого стали ідейні міркування. Проте дуже швидко бажання воювати в чужій країні зникло без сліду. За словами вищезгаданого шведського добровольця Йеспера Седера (Jesper Söder), атака росіян у Яворові виявилася надточною.

“Вони точно знали, куди бити. Вони точно знали, де наш склад зброї. Вони точно знали, де знаходиться адміністративна будівля. Їхні ракети потрапили в саме яблучко”.

Американець, ветеран армії США, що пережив російський ракетний удар по Яворову, розповідає:

“Я вижив тільки тому, що ракети потрапили до капітальних будівель, а не до наметів, де я перебував”.

Інший, хто вижив, попередив майбутніх добровольців, що на них чекає “повний капець”:

“Валяйте, вступайте в легіон, але знайте, що в Києві доведеться паршиво, і пам’ятайте, що росіяни мають військові літаки, а у вас не буде майже нічого. Готуйтеся померти заздалегідь. Ті з нас, хто вже поїхав, у тому числі колишні спецназівці з різних країн просто зводять непотрібний ризик до мінімуму: ніхто не хоче гинути в нечесній сутичці. А після того, як нас сьогодні роздовбали здоровенними, млинцями, крилатими ракетами, задумайтеся: воно вам треба?”.

“Пройшовся” він і щодо стану українських сил:

“Вони шлють на фронт ненавчених хлопців із жменькою боєприпасів та паршивими “калашами”, і їх вбивають… Хлопці, які зараз там, усі вони поїдуть до Києва, і багато хто загине. Легіон не тільки поступається за особовим складом і стовбурами, так їм ще й командує купка чокнутих українців”.

У свою чергу Міністерство оборони Росії попередило, що “західним найманцям” не варто розраховувати на статус військовополонених, тому краще для них не брати участь у конфлікті.

Найрезонанснішою смертю серед західних добровольців стала загибель ветерана війни НАТО в Афганістані снайпера на прізвисько Валі (арабською “Страж”), з 22-го піхотного полку Королівської канадської піхоти. Смерть знайшла його лише за кілька днів після приїзду в Україну.

Газета The Guardian назвала Валі найсмертельнішим снайпером у лавах НАТО. Деякі дані свідчать, що в інших війнах (наприклад, раніше він вступив добровольцем у курдське ополчення на боротьбу з “Ісламською державою”) він знищував противника рекордними темпами – до 40 осіб на день.

Досі обставини загибелі Валі невідомі. Доля його багато в чому показова: хоча у західних військових є значний досвід у конфліктах низької інтенсивності в Іраку та Афганістані, практично без застосування іншої зброї, крім вогнепальної, навіть обмежена участь в Україні є принципово іншим конфліктом, до якого не готові й досвідчені ветерани.

Source link