Переговори України та Росії – як вони просуваються і до чого призведуть

Переговори між двома воюючими країнами, Росією та Україною, перейшли у формат відеоконференції. Вони просуваються складно.

Учора речник Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив на брифінгу:

«Я знаю, що переговори йдуть, йдуть не так легко, як хотілося б кожній стороні, але для цього є компроміс. Я переконаний, що не можуть увійти до системи компромісу питання щодо територіальної цілісності, суверенітету чи незалежності нашої країни. Я знаю, що всі переговорники отримують такі інструкції, що це не може бути питання переговорів».

Він уточнив, що переговорники можуть обговорити ті чи інші речі, але за умови, що вони не перетинають позначені червоні лінії. У робочих групах робота продовжується навіть під час технічних пауз, “уточнюються окремі визначення”.

Інформації про хід обговорення та конкретні теми поки що мінімум. Проте деякі висновки про переговорний процес можна зробити. Важливо, що він безперечно рухається. З навколопереговорних коментарів можна почерпнути чимало примітного щодо дискусії, яка продовжується. Перед початком четвертого раунду, що у режимі відеоконференції відбувся у понеділок 14 березня, радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк написав у Твіттері:

“Буквально за кілька хвилин розпочнуться переговори з російською делегацією, четвертий тур. Ми спробуємо донести до них, нарешті, – 19-й день війни – це 19 днів великого подвигу країни. Наші позиції незмінні: світ, негайне припинення вогню, відведення всіх російських військ . І лише після цього ми можемо говорити про якісь сусідські відносини та політичні врегулювання”.

Вимоги української сторони добре відомі російській, як і їхні власні умови Україні для припинення військових дій: нейтральний статус, “демілітаризація” (скорочення армії та відмова від ударних озброєнь) та “денацифікація”, визнання російської приналежності Криму та ЛДНР. Київ неодноразово заявляв, що ультиматуми не сприймає.

Очевидно, сторони хочуть зберегти обличчя, але при цьому важливо не зірвати переговорний процес, що розвивається на тлі повномасштабної війни. Схоже, що окрім вирішення проблеми з гуманітарними коридорами зберігається надія на інші домовленості. Про це свідчать обережно оптимістичні заяви представників обох сторін щодо четвертого раунду переговорів.

Наприклад, Леонід Слуцький, голова комітету Державної Думи Росії з міжнародних справ і член російської делегації на переговорах з Україною, зазначив “істотний прогрес”, не уточнюючи деталі:

“За моїми особистими очікуваннями, цей прогрес може перерости найближчими днями в єдину позицію обох делегацій, документи для підписання… Підписання цих документів ляже в основу зниження градуса напруги в ході військової операції і, звичайно, порятунку багатьох людей”.

А радник голови ВП Михайло Подоляк зазначив, що процес “важко, але йде”, написавши у Твіттері:

“Причина розбіжностей у тому, що ми маємо різні політичні системи. Україна – вільний діалог у суспільстві та обов’язковий консенсус. Росія – це ультимативне придушення власного суспільства”.

Тим часом у понеділок увечері сторони взяли “технічну паузу” до 15 березня. Подоляк пояснив виданню “Країна”:

“Технічна пауза взята… щоб продуктивно всю ніч працювали технічні та юридичні групи. Основні коментарі по суті, можливо, будуть вже завтра”.

Не варто виключати, що українська сторона просто не хоче брати ті зобов’язання, які не зможе виконати у зв’язку із звинуваченнями у зраді національних інтересів, викликавши невдоволення військових, які можуть зіграти у політику. Досягти консенсусу щодо навіть частини вимог не просто складно, а й практично неможливо. Тут слід враховувати настрої у суспільстві: частина його налаштована воювати до перемоги, вважаючи її за можливу, враховуючи завзятий опір України та підтримку Заходу. Ця група може знайти підтримку у парламенті, через який доведеться проводити досягнуті рішення у рамках угоди з Росією.

Безперечно, авторитет Володимира Зеленського у ході війни значно зріс. Але чи достатньо його для переконання суспільства прийняти непопулярні домовленості, здатні здатися деякими принизливими?

Політолог Руслан Бортник переконаний, що без згоди всередині парламенту будь-які угоди з російською стороною підтвердити законодавчо буде складно:

“Сигналом будуть збори у президента лідерів фракцій, якихось політичних важкоатлетів для вироблення спільної позиції. Якщо умови будуть прийнятні, політики, а з ними і суспільство, їх приймуть. Суспільство відчуває патріотичне піднесення, але підсвідомо все одно чекає на мир”.

Безперечно, Зеленський сподівається обміняти поступки на гарантії безпеки, які хоче отримати від Путіна. Для цього потрібна зустріч двох глав держав, і українська делегація має “зробити все, щоб відбулася зустріч президентів”. У своєму відеозверненні Зеленський зазначив:

“Ця зустріч, на яку, я впевнений, чекають люди. Наша мета – щоб у цій боротьбі, у цій переговорній складній роботі Україна отримала необхідний результат. Необхідний для нас, для миру та для безпеки. Щоб ми мали гарантії – нормальні, дієві. Не як за “Будапештом” (Будапештський меморандум) і не як у нашому небі. А такі, щоб українці могли сказати: ось це працює, ось це – гарантії”.

Політолог Бортник каже:

“У Зеленського вважають, що всі рішення щодо України Путін приймає особисто. Можливо Зеленський сподівається в особистій бесіді переконати російського президента. Можливо, є теми, які він хоче обговорити віч-на-віч і які не бажає віддавати на обговорення переговорникам. Не виключено, що Така зустріч здається в ОП знаком визнання рівного переговорного статусу Зеленського, суверенного статусу України, і це ще один аргумент домагатися її проведення, насправді така зустріч можлива, коли президенти підписуватимуть деякі фінальні документи, коли домовленості фактично досягнуті. , судячи з усього, що харчуються в команді Зеленського, на те, щоб змінити думку Путіна, важко сказати”.

Ситуацію навколо переговорного процесу коментує телеграм-канал “Політика Країни”:

“В останні дні все частіше йдуть прогнози про завершення війни та підписання мирних домовленостей з Росією найближчим часом. Радник Єрмака Арестович заявив, що не пізніше травня, а може бути й набагато раніше, Київ і Москва підпишуть мирний договір. За найпозитивнішого розкладу це відбудеться впродовж тижня-двох, вважає Арестович. Інакше (якщо Росія вирішить кинути в бій нові резерви) втрати на фронті та санкції Заходу змусять Москву, найпізніше до травня, домовитися з Києвом”.

Вчора журналіст Bellingcat Христо Грозєв заявив, що незабаром у переговорах “буде зрушення”. Він вважає, що Путін має два варіанти: або домовитися з Зеленським зараз, відмовившись від виставлених раніше умов, або продовжувати воювати. Використовуючи, зокрема, заборонену зброю. Журналіст схиляється до першого, описуючи, посилаючись на власні джерела, “збентеження розумів” у Кремлі. Він упевнений, що відчутний рух щодо переговорного процесу відбудеться у найближчі два-три дні.

Прогнози свідчать, що скоро можна сподіватися на якийсь прорив на переговорах. Про це говорять і публічні коментарі деяких представників делегації з України. Все це вселяє оптимізм, але поки що не зовсім зрозуміло, що за цим стоїть – чи реальні зрушення, чи це просто елемент інформаційно-психологічної війни, коли супротивника переконують іти на компроміс прямо зараз, адже потім може бути лише гірше.

Американські ЗМІ вчора дружно написали, що Білий дім роздумує над тим, щоби влаштувати морську торгову блокаду РФ. І це теж елемент тиску на РФ, щоб підштовхнути її піти на поступки та укласти мирні угоди. Втім, такий тиск може бути сприйнято Росією, як оголошення війни. З усіма…

Результат переговорів, як завжди у таких випадках, значною мірою залежить від ситуації на фронті. Якщо втрати російської армії справді такі великі, а резерви справді вичерпані, як про це говорять, то це, безперечно, схилятиме Путіна до компромісів і відмови від частини вимог вже найближчим часом. Телеграм-канал “Політика Країни” пише:

Якщо це не зовсім так, а Кремль має і бажання, і можливості кинути на війну нові сили, то на серйозні поступки Путін зараз йти зараз не буде.

А поки що вчора ввечері, у вівторок, радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк підтвердив, що в переговорах взято паузу до завтра:

“Ще в групах працюємо за логістикою. Завтра продовжимо на головній переговорній платформі. Продовжимо завтра. Дуже складний і в’язкий переговорний процес. Є принципові протиріччя. Але, безумовно, є місце для компромісу. У перерві робота у підгрупах буде продовжена…”.

На питання про зрушення у пошуку компромісу на переговорах він відповів, що поки що не готовий обговорювати конкретику, пише “Країна”. А прес-служба Кремля, як пише видання “Известия”, повідомила висловлену під час телефонної розмови з головою Євроради Шарлем Мішелем думку російського президента:

«Володимир Путін виклав принципові оцінки переговорів російських та українських представників щодо вироблення домовленостей з урахуванням відомих російських вимог. При цьому зазначено, що Київ не демонструє серйозного настрою на пошук взаємоприйнятних розв’язок».

Тобто з Москви не звучать підтвердження, що мирні переговори йдуть успішно, тому перспективи нинішніх переговорів поки що виглядають не дуже райдужними.

У ніч із 15 на 16 березня президент України Володимир Зеленський записав нове звернення до українців. У ньому він торкнувся теми переговорів із Росією:

“Зустрічі продовжуються. Як мені доповідають, позиції на переговорах звучать вже більш реалістично. Проте ще потрібен час”.

Source link