Грецькі комуністи вимагають звільнення Михайла та Олександра Кононовичів

Влада і на центральному, і на місцевому рівнях вже не раз заявляла, що зі злочинцями (мародерами, диверсантами та ін.) розмова буде короткою. за законами воєнного часу. Фактично це означає, що законодавча система, включаючи право на адвоката, презумпцію невинності та неупереджений судовий розгляд під час війни не діє.

Без права на недоторканність житла, роботу та освіту

Нагадаємо: 24 лютого парламент схвалив указ президента №64/2022 про введення воєнного стану терміном на 30 днів.

Як зазначають у Центрі безкоштовної правової допомоги при Мін’юсті, на цей час можуть обмежуватися конституційні права та свободи громадян, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44 та 53.

Також можуть вводитися тимчасові обмеження прав та інтересів юридичних осіб у межах та обсягах, необхідних для забезпечення режиму воєнного стану. Про які саме конституційні права та свободи громадян, які зараз можуть не дотримуватися, йдеться?

Стаття 30 Конституція України прописує гарантії недоторканності житла.

“Не допускається проникнення в житло особи, проведення в ньому огляду або обшуку інакше, ніж за мотивованим рішенням суду”, – йдеться у цій статті. Але є винятки – у випадках, коли йдеться про врятування життя людей, переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів та ін.

Тобто виходить, що сьогодні особливих гарантій недоторканності житла громадян немає.

Стаття 31 Конституція гарантує таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (але також із винятками – у випадках, якщо йдеться про розслідування злочинів. При цьому винятки повинні встановлюватися виключно судом).

Стаття 32 каже – ніхто не може піддаватися втручанню в особисте та сімейне життя. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію та відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок збору, зберігання, використання та розповсюдження недостовірної інформації.

Стаття 33 – про гарантії на вільне пересування, вибір місця проживання, виїзд за межі країни та повернення назад.

Стаття 34 – про права на свободу думки і слова, вираження поглядів та переконань, збирання та поширення інформації.

Наступна конституційна стаття, яка може обмежуватися при воєнному стані, – стаття 38.

У ній сказано: громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, референдумах, виборах, мають право доступу до держслужби та роботи в органах місцевого самоврядування.

Стаття 39 – право на свободу зборів, мітингів, демонстрацій.

Стаття 41 – про право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, результатами інтелектуальної та творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права приватної власності – воно є непорушним. Конфіскацію майна може бути застосовано виключно за рішенням суду, йдеться у цій статті, яка зараз може не виконуватись. Тобто майно може конфіскуватись без суду.

Стаття 42 – про право підприємницької діяльності, не заборонену законом. У ній також прописано обов’язок держави захищати права споживачів, контролювати якість та безпеку продуктів та послуг.

Стаття 43 – Про гарантії права на працю та заборону на використання примусової праці.

Але тут є уточнення, що таким не є військова служба чи робота відповідно до законів про військове чи надзвичайне становище.

Стаття 44 прописує право працюючих громадян на страйки для захисту своїх економічних та соціальних інтересів.

І нарешті, остання стаття, за якою на період воєнного стану допускається вільне трактування, – 53.

У ній йдеться про право громадян на освіту та про те, що середня освіта в країні є обов’язковою.

Слідство замість суду

Але обмеження можливі не лише за конституційними статтями.

8 березня 2022 року набрав чинності закон №2111-ІХ, яким регулюються особливості кримінальних справ в умовах воєнного часу.

Так, якщо слідчий суддя не може виконати у встановлені терміни відповідні повноваження (скажімо, через бойові дії в населеному пункті, де знаходиться суд), його повноваження може здійснювати керівник органу прокуратури.

“Він може санкціонувати тимчасовий доступ до речей та документів, обшук та негласні слідчі дії (наприклад, проведення аудіо-відеоконтролю, зняття інформації з телекомунікаційних мереж, обстеження житла, стеження та інше), накласти арешт на майно, продовжити терміни досудового розслідування, санкціонувати отримання зразків для експертизи, затримання. Також керівник відділу прокуратури може санкціонувати утримання під вартою строком до 30 днів у кримінальних розслідуваннях за статтями про вбивство, злочини проти власності (крадіжка, грабіж, розбій, зловживання службовим становищем) та інше”, – пояснив “Країні Денис Ненов, адвокат ЮФ “Ілляшев та Партнери”.

Тобто, по суті, слідчі органи можуть перебирати на себе повноваження судів. На прокуратуру можна поскаржитися до суду (наприклад, при відновленні роботи або до суду в іншому населеному пункті).

“Але на практиці оскаржити зазначені рішення не завжди можливо (якщо, наприклад, бойові дії ведуться в кількох населених пунктах або районах одночасно). Крім того, керівник органу прокуратури може по кілька разів продовжувати термін утримання під вартою (до 30 днів кожен), – наголосив юрист.

За новим законом можна також застосовувати технічну фіксацію процесуальних дій під час досудового розслідування (наприклад, обшуку). Щоправда йдеться про виняткові випадки (якщо фіксація неможлива з технічних причин). “Але до ухвалення цього закону проведення технічної фіксації було обов’язковим для низки процесуальних дій, скажімо, того ж обшуку”, – каже Ненов.

Зрозуміло, що обшуки без фіксації теорії можуть спровокувати порушення законодавства, які людині, до того ж, буде дуже непросто довести.