Чи загрожує світові Третя світова на тлі залучення у війну багатьох країн

Наскільки реальною є загроза Третьої світової війни у ​​нинішньому протистоянні України та Росії? Думка експертів.

Deutsche Welle намагалася з’ясувати реальний стан справ, спираючись на думку компетентних експертів. Адже не секрет, що Україну багато країн підтримують зброєю, санкціями проти Росії, участю у війні добровольців. Чи може все це викликати Третю світову війну, і наскільки реальною є загроза, міркували експерти.

Через два тижні після того, як у країну вторглася Росія, Київ продовжує наполегливе протистояння. Різною мірою Україну підтримує більшість країн світу. Другого березня за резолюцію Генасамблеї ООН із засудженням агресії РФ проголосувала абсолютна більшість – 141 із 193 держав. У конфлікт побічно залучені вже багато країн, основна частина з них – на боці українського уряду. Їхня підтримка полягає у постачанні Україні зброї (у тому числі з Німеччини), економічні санкції проти Росії, участь іноземних бійців, яких офіційно запросив Київ, створивши міжнародний легіон.

Більшість експертів із тих, з ким поспілкувалася DW, як і багато інших, вважають, що про Третю світову війну не йдеться. Матьє Булег, експерт британського аналітичного центру Chatham House, зазначає:

“У будь-якого конфлікту є міжнародна складова, вже сам факт засудження війни в Генасамблеї ООН, де представник Кенії подав президенту РФ Володимиру Путіну урок історії, говорить багато про що. Ні Франція, ні Великобританія не оголосять війну Росії, якщо не відбудеться непередбачена ескалація”.

Аналогічної думки дотримується і професор Ангеліка Нусбергер, експерт зі східноєвропейського права в Кельнському університеті, у минулому суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вона не вважає, що війна в Україні вже стала “світовою”:

“Це війна двох держав на підставі нападу Росії на Україну, який не стосується інших держав, хоча риторично президент РФ Володимир Путін у своїх виступах побічно сприймає противниками Захід та НАТО. Немає юридичного поняття, згідно з яким, наприклад, участь п’яти країн ще не вважалося б світової війною, а якоїсь більшої кількості – вже було б такою. Цього можна було б побоюватися, якби справа дійшла до конфронтації РФ із НАТО”.

Абсолютно всі експерти, продовжує Булег, не згодні зі словами президента Росії Путіна, який сказав, що санкції країн Заходу проти його країни “подібні до оголошення війни”, хоча і додав, що “поки до цього не дійшло. Експерт пояснює:

Це показує повну зневагу до встановлених механізмів стримування. Якщо Росія вважає за краще інтерпретувати санкції, як акт війни – це її справа”.

Ангеліка Нусбергер згодна:

“Санкції не є оголошенням війни. Це реакція на порушення міжнародного права, а саме – Статуту ООН, який забороняє насильство. В основі цього лежить правове уявлення про те, що відповіддю на порушення одного договору, Статуту ООН, може бути розірвання інших договорів, даному випадку – економічні. Тому це – не оголошення війни”.

Як же тоді можна інтерпретувати постачання країнами Заходу зброї Україні? А участь громадян іноземних держав у боях на боці Києва? Чи можна назвати це, хай і опосередкованою, але участю у війні? Нусбергер каже:

“Постачання зброї здійснюються по всьому світу. Це дії щодо підтримки української сторони, покликані допомогти їй захищатися”.

Для міжнародного права вирішальним є атрибуція, факт, що рішення щодо застосування зброї чи бійців приймає інша сторона, у разі Київ. За словами експерта, це стосується і бойових літаків, постачання яких від країн НАТО поки що безуспішно добивається Україна. Однак Булег вважає, що подібні поставки не тільки можливі, вони потрібні:

“Це штучна відмінність. Ми самі придумали щось на зразок особистого бар’єру, обмеження західної допомоги, кажучи, що, мовляв, мови про винищувачів бути не може, оскільки це може викликати надто різку реакцію Кремля і є ризик ескалації. Але звідки ми знаємо, якщо ми не пробували?

Експерт Chatham House пропонує поетапний підхід у постачанні зброї, що супроводжується поясненнями, що це “не оголошення війни, а дії добровільної коаліції щодо підтримки України, яка себе захищає”. Але, за його словами, межею, яку не перейде Захід, буде пряме відправлення військових до України. Булег упевнений, що Захід завжди може робити для Києва більше:

“У той момент, коли ми скажемо, що зробили все, що могли, ми програємо”.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція