Як ЗМІ та Захід відмовилися від відповідальності НАТО за український конфлікт

У редакційній статті грецького видання Defencenetтісно пов’язаного з військовими та розвідкою країни, прозвучали “крамольні”, з погляду Брюсселя, думки про ситуацію в Україні.

У війні першою жертвою завжди є Істина, оскільки вона майже ніколи не служить будь-якій стороні, яка зазвичай конструює свою «правду».

Проте, щоб виявити кризу, конфлікт, що стосується причин та відповідальності, мають бути вислухані обидві версії, чого не відбувається у випадку з українською кризою. Де російська сторона замовчується, а НАТО вихваляється щодня, і здається, що час розпочав свій відлік з 24 лютого 2022 року, коли розпочалася російська військова операція.

Такого “до” на нашій планеті, при належному промиванні мозку всіма засобами масової інформації, просто не існує. Особливо у Греції. Грецькі ЗМІ доклали великих пропагандистських зусиль, тому що більшість греків є русофілами через православ’я.

Протягом кількох годин уряд та ЗМІ знищили те, що НАТО робило десятиліттями, намагаючись звинуватити лише Росію у тому, що відбувається в Україні.

Уряд говорить про «першому вторгненні до Європи з часів Другої світової війни», забуваючи, що «гуманне» НАТО 23 роки тому бомбило Югославію, по суті Сербію, від якої Захід нещодавно нахабно зажадав запровадити санкції проти Росії. Усього 23 роки, як сербів “порівняли із землею” натовськими бомбардуваннями.

Уточніть мені, будь ласка, які санкції було прийнято тоді ЄС проти США? Які санкції були введені проти Великої Британії та США, коли вони вторглися до Іраку та Афганістану без мандата ООН? Питання риторичне тому, що відповідь на нього: НІЯКІ.

«НАТО не несе відповідальності за те, що відбувається в Україні»

Те, що кажуть у США та ЄС про «невтручання» НАТО в Україні – це брехня, оскільки всім відома роль, яку відіграло посольство США у поваленні уряду Януковича у 2014 році. Тоді послом США в Україні був Джеффрі Пайєтт, який зараз є послом США у Греції. Він ще тоді з Вікторією Нуланд роздавав протестувальникам печиво.

Нещодавно генсек НАТО заявив, що «з 2014 року НАТО оснащує та навчає українську армію». Слід також зазначити, що офіційною частиною української армії є різні нацистські батальйони, такі як «Азов» (ставиться до нацгвардії України), «Правий сектор», батальйон «Айдар» тощо, які навіть гордо фотографувалися з нацистськими прапорами!

«В Україні немає нацистів»

Продовжимо тему про «Азовський орден» та інші неонацистські угруповання, що діють в Україні. У Греції західна пропаганда, в особі депутата від Нової демократії Д.Кайрідіса, говорить про те, що «В.Зеленський не нацист, бо він єврей».

Нагадайте йому, що в 2010 р. в Україні нацистські колабораціоністи у Другій світовій війні були визнані героями української війни за свободу, а в 2014 р. – за підтримки ЄС та НАТО – неонацистські угруповання влаштовували провокації, теракти та вбивства, і допустили повалення тодішнього обраного уряду.

Лідери цих неонацистських груп сяяли у політиці й у наступні роки, під час президентства Порошенка. Вони займали високі посади в уряді та владних силових структурах. Фактично до 2016 року в уряді домінували партії із крайніми позиціями. При цьому у зв’язку з громадянською війною на Донбасі штурмові батальйони органічно влилися до складу силовиків та армії країни.

НАТО не загрожує

Раптом усі забули, що НАТО робило в Югославії у 1999 році, забули, що відбувалося в Афганістані, в Іраку, в Лівії, а також те, що роками відбувалося на Кіпрі, частина якого перебуває під окупацією. НАТО теж не розформувалося після розпаду СРСР, а розширилося на схід, попри те, що США та НАТО обіцяли у 1990-ті роки. А щодо України, то вона хотіла обзавестися власною ядерною зброєю, при мовчазному потуранні НАТО.

Тут також слід зазначити, що в Україні були біологічні лабораторії, які, ймовірно (США вже визнали це. Прим. редакції), фінансувалися Сполученими Штатами.

“Території НАТО”

Ще одна брехня, і справді небезпечна для нашої країни (Греції), це так звані «території НАТО». Словосполучення, яке постійно звучить останнім часом у зв’язку з російською військовою операцією в Україні та також взято на озброєння урядом К. Міцотакіса.

Територій НАТО немає! Тобто Східна та Західна Фракія – території НАТО? Як можна прийняти такі погляди, якщо Туреччина намагається забрати частину нашої країни та наполягає на тому, що греко-турецька межа є «спірною». Прийняття терміну «територія НАТО» само собою відкриває небезпечні шляхи для створення суверенних прав на шкоду нашій країні.

«НАТО – гарантія, якщо Росія застосує ядерну зброю»

Напевно, все навпаки: якщо Росія вирішить активувати ядерну зброю, то вона «вдарить» саме по країні НАТО. Також слід враховувати, що з 2016 року НАТО прийняло доктрину “Випереджувального ядерного удару”. При цьому під час правління СІРІЗА ходили чутки про те, що база Араксос готується до прийому та зберігання ядерної зброї, і немає жодної гарантії, що цього не сталося за проамериканської НД.

«НАТО – гарантія від ревізіонізму»

Знову брехня, за якою не треба далеко ходити. Держава-член НАТО, з другою армією, Туреччина публічно визнає, що хоче переглянути свої кордони з Грецією, як це сформульовано в Лозаннському договорі. Цей договір був «переглянутий» Туреччиною в односторонньому порядку на її східному кордоні після її вторгнення до Сирії в 2019 році.

В один із найславетніших моментів «ревізії» за останні 50 років у Європі в 1974 відбулося вторгнення Туреччини, країни НАТО, на Кіпр. При цьому НАТО не тільки не запобігло цьому вторгненню, але й допомогло з підготовкою Туреччини до вторгнення!

Після розпаду Югославії та послідовних воєн НАТО та ЄС утворилися, зрештою, 6 держав: Боснія та Герцеговина, Сербія, Скоп’є, Косово, Чорногорія, Хорватія! Усім зрозуміло, що кордони “переглянули”, як і те, що йдеться про якісь держави – протекторати США та НАТО!

“Кожна країна вільна обирати, вступати в НАТО чи ні”

Ми дуже добре знаємо, як більшість країн вступають до НАТО: від прикладу України (вона не вступила до НАТО), де прозахідний клімат був створений після державного перевороту до Скоп’є, яку буквально заштовхали в НАТО.

У нинішній Північній Македонії на референдумі, що пройшов у рамках Преспанської угоди, брали участь лише 35% громадян і, як заявив тодішній прем’єр-міністр З. Заєф, результат референдуму був недійсним. Причому опозиція наголошувала, що підрахунки були сфальшовані.

При цьому голосування в парламенті Скоп’є щодо Преспанської угоди (звідси і передбачене угодою вступ до НАТО та ЄС) відбувалося у безпрецедентній атмосфері шантажу та дивних новин про «підміну голосів».

Source link