Чому у світі запанувала ненависть, а улюблені артисти викликають агресію

Після початку “спецоперації” в Україні колишні друзі та добрі знайомі люди стали ненавидіти один одного. Кожне висловлювання у мережах, особливо відомих особистостей, викликає масу негативу. Що ж із нами відбувається?

Психолог Оля Кісо намагається прокоментувати сплеск ненависті та агресії, розібратися у його витоках та дати професійні рекомендації. Вже другий тиждень триває війна в Україні, і користувачі мереж розділилися на два ворогуючі табори. Свою думку висловлюють багато артистів, які мають мільйони передплатників, та їхні пости миттєво набирають величезну кількість коментарів. При цьому влаштовується справжня “бійня”.

Проблема в тому, що передплатники улюблених артистів як російських, так і українських розділилися на два табори: одні підтримують російську агресію в країні-сусідці, інші вважають це безглуздою жорстокістю. І звісно, ​​кожен прагне переконати співрозмовника у своїй правоті. “Інстаграм” в останні дні став справжнім полем бою, він сповнений ненависті та дебатів, де вирази не вибираються.

З російських зірок висловити свою точку зору встигли Максим Галкін та Микола Басков, Іван Ургант та Анастасія Івлєєва, безліч інших артистів естради та кіно. Серед небайдужих українських зірок – Антон Птушкін, Надія Дорофєєва, Андрій Бедняков та багато інших акторів та музикантів.

Український серіал “Свати” з 2008 року із задоволенням дивилися мешканці обох країн. Та й знімалися у стрічці про сімейство Будько як російські, так і українські артисти. Зараз вони виявилися “по різні боки барикад”, хоча на зйомках незмінно панувала ідилія, а актори, які за цей час стали дружною сім’єю, завжди ставилися один до одного з великою повагою. “Дні.ру”.

Тепер артисти з України Ганна Кошмал, Марина Сердешнюк та Олексій Капорін закликають колег та глядачів із Росії вийти з гаслами на вулиці. Вони публікують у мережах кадри війни, що бушує там, однак, як і інші фото в мережі, вони не можуть вважатися офіційним підтвердженням того, що відбувається.

Ганна Кошмал (роль Жені Ковальової) зізналася, що у неї просто не залишилося ні сил, ні бажання доводити реальність подій, знятих на фото та відео, і просити російських колег вжити будь-яких дій:

“Писала в особисті повідомлення тим, на чию підтримку я розраховувала. У відповідь – нейтралітет чи просто мовчання”.

До речі, російськомовна зірка перейшла українською мовою, звертаючись до своїх друзів та передплатників.

На YouTube опублікував своє звернення російський актор, який переїхав до України, 43-річний Анатолій Пашинін. Він звернувся до білорусів, проігнорувавши росіян, які, за його словами, “давно оскотинилися” і живуть у “бідній країні”. А громадянам Білорусії артист погрожував розправою:

“Вас чекає пекло, якщо сунетесь сюди. Запевняю вас, наші діти все своє майбутнє витратить на те, щоб покарати винних у цій агресії”.

Психолог Оля Кісо пояснює, чому останнім часом більшість із нас стала така нетерпима один до одного:

“Люди живуть у високому ритмі життя, втомлюються, перегоряють на роботі. Ми в принципі стали агресивнішими і схильні до стресу. Плюс стало менше живого спілкування, всі перейшли на соціальні мережі – зникає контакт очі в очі, обійми, рукостискання. А це важливий аспект соціального життя людини, всім нам потрібне живе спілкування і любов. Звідси і ненависть, злість, гнівні коментарі у соціальних мережах один на одного”.

У нас справді величезна кількість проблем: економічна стагнація, соціальна незахищеність, сімейні негаразди. Майже кожна жінка стикалася з насильством, але чоловіки стикалися не меншою мірою. Плюс епідемія, яка зробила всіх істеричними та нервовими. А тепер – війна в Україні… У такій обстановці єдине, що може об’єднати і справді зруйнувати всі межі – розуміння та здатність до компромісу.

Вміння почути хоча б свого сусіда чи співрозмовника за коментарями. Готовність до обговорення будь-яких питань, а не мрія про суспільство, де розгулюються та розкланюються один з одним одні, а за воротами тиснуться інші, недопущені, яких назавжди звідси вигнали, провели деплатформінг. Втім, іноді серед своїх виявляється відщепенець і зрадник, і його під урочисте улюлюкання символічно викидають за ворота, які назавжди з брязкотом захлопуються.

Подальше дописуйте самі. Добре коментарі у нас не заблоковані. А строга часом модерація – ну так шукайте причини в тому, що написано трохи вище. А заразом варто згадувати іноді те, що написано давним давно, ще до нашого народження: «Що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди в оці не відчуваєш… Лицемір! вийми спершу колоду з твого ока, і тоді побачиш, як вийняти сучок з ока брата твого». Євангеліє від Матвія.

Source link