МВФ: зростання інфляції в Європі – наслідок розриву ланцюжка постачання через пандемію

Міжнародний валютний фонт наголошує на серйозних проблемах, пов’язаних із розривом ланцюжків постачання товарів через пандемію і закликає уряди змінити податково-бюджетну політику для подальшої допомоги працівникам.

Проблеми в ланцюжку постачання через пандемію ще більше збільшують інфляцію, яка вже обтяжена енергетичними проблемами та підриває зростання економіки в Європі, попереджає Міжнародний валютний фонд. При цьому проблеми можуть тривати до 2023 року і не вирішаться 2022 року, як передбачалося спочатку. Водночас МВФ наголошує на великих проблемах, пов’язаних із цією ситуацією у грошово-кредитній політиці і закликає уряди прийняти таку фіскальну політику, щоб більше допомагати працівникам, а не збільшувати попит на продукцію.

Розрахунки МВФ є показовими. На їхню думку, промислове виробництво єврозони восени 2021 року було б приблизно на 6% вищим без обмежень на постачання товарів. Крім того, виходячи з історичної кореляції між обробною промисловістю та загальним обсягом виробництва, передбачається, що валовий внутрішній продукт буде приблизно на 2% вище, що еквівалентно річному зростанню у звичайні допандемічні періоди для багатьох європейських економік.

На цю інформацію вказує у блозі фонду сама голова МВФ Кристаліна Георгієва та її колеги: Ія Келасун, яка є заступником директора європейського відділення фонду та керівником служби моніторингу економіки Німеччини, а також директор МВФ для Європи Альфред Камер. Це дані зі спеціальної доповіді МВФ, яку щойно опублікували на цю тему («Вузькі місця пропозиції: де, чому, скільки, і що далі?»).

Згідно зі спільним повідомленням у блозі МВФ трьох вищих керівників, коли країни просили громадян залишатися вдома, щоб перевірити наявність COVID-19, споживачі скорочували витрати на послуги та купували більше продуктів. «Відновлення економіки стимулювало виробництво, але нові блокування та відсутність сировини для мікрочіпів викликали застій у відновленні заводського виробництва. Ціни на основні споживчі товари різко зросли, оскільки терміни доставки досягли рекордно високого рівня, що викликало суперечки про інфляцію та грошово-кредитну політику», — заявили вони.

З цих причин вони тепер закликають політиків підтримати відновлення, не допускаючи консолідації високої інфляції, оскільки обмеження пропозиції, ймовірно, збережуться.

Найбільший удар по промислово розвиненим країнам

За даними МВФ, уповільнення виробництва було сильнішим у країнах, де промисловість більшою мірою залежить від поставок із різних куточків світу. Ключові приклади включають країни з сильною автомобільною промисловістю, такі як Німеччина та Чеська Республіка, де, як повідомлялося, обсяг виробництва в інших умовах міг би збільшитися на 14%.

Обмеження пропозиції також відіграли важливу роль у підживленні інфляції цін виробників у зоні євро, але не менше значення має й високий попит. Частка промисловості в компоненті інфляції цін виробників була приблизно на 9 процентних пунктів вищою, ніж у період до пандемії за перші три квартали 2021 року, за даними МВФ. «За нашими оцінками криза пропозиції може пояснити приблизно половину зростання інфляції цін на оброблені товари. Решта переважно пояснюється підвищеним попитом», — сказано в повідомленні.

Перебої з поставками меншою мірою вплинули на основні споживчі ціни (інфляція без урахування цін на енергоносії та продукти харчування). За оцінками, цей показник інфляції був лише приблизно на 0,5 процентних пункти вище за той же період через обмеження пропозиції.

МВФ: проблеми можуть зберегтися

Фонд зазначає, що у глобальному масштабі до 40% обмежень постачань у галузі можуть бути виявлені під час закриття заводів, що, як зазначалось, зазвичай повинно мати лише тимчасовий ефект на інфляцію.

Те саме стосується суворої погоди та інших факторів, які негативно вплинули на виробництво у 2021 році продуктів – від мікросхем до цілих автомобілів. «Інші фактори обмежень пропозиції, такі, як брак робочої сили (що пояснює до 10% глобальних виробничих обмежень) та старіння логістичної інфраструктури, можуть, однак, стійкіше впливати на пропозицію та інфляцію, ніж закриття заводів», — вважають у фонді.

Наприкінці минулого року галузеві експерти очікували, що нестача автомобільних запчастин буде значно усунута до середини 2022 р. Але мутація Omicron привнесла нову невизначеність. Європа та Китай ввели нові обмеження на виробництво, і збоїв у промисловому виробництві може бути більшим. “Загалом перебої з поставками можуть тривати довше, можливо, до 2023 року”, – йдеться у повідомленні.

Пріоритети політики, встановлені фондом

«Перша лінія захисту полягає в усуненні вузьких місць у наданні заходів регулювання, де це можливо, наприклад, шляхом швидкого моніторингу сертифікації працівників транспорту та логістики, тимчасового послаблення обмежень на години роботи портів, впорядкування діяльності митниці та впровадження методів, що знижують поширення вірусу та захищають здоров’я працівників», – запропонував МВФ.

Фонд також пропонує фіскальні заходи для усунення вузьких місць та запобігання незворотній шкоді для потенційного зростання. «Підтримка сукупного широкого попиту нині може посилити вузькі місця та збільшити інфляцію з обмеженим впливом обсяг виробництва і зайнятість. Натомість підтримка має бути цілеспрямованою. Наприклад, як і раніше, важливо зберігати стійкі робочі місця, як тільки зникнуть вузькі місця (наприклад, робочі місця на виробництві, що вимагають високої кваліфікації). Не менш важливо забезпечити відновлення пропозиції робочої сили шляхом усунення бар’єрів на шляху до роботи (шляхом догляду за дітьми та людьми похилого віку).

Проблеми грошово-кредитної політики

Зазначається, що перспектива затяжних вузьких місць і перебоїв у постачаннях ставить перед розробниками грошово-кредитної політики проблеми — підтримувати все ще неповне відновлення та забезпечувати відповідність виробництва тенденціям до пандемії, не допускаючи різкого стрибка заробітної плати та цін. «Підтримка стабільних середньострокових інфляційних очікувань, незважаючи на тимчасове підвищення інфляції, включаючи перебої з постачанням та зростання цін на енергоносії, є ключем до управління цими зусиллями», — йдеться у повідомленні фонду.

«Незважаючи на швидке посилення ситуації на ринку праці в зоні євро, останні дані та історичний прецедент припускають, що заробітна плата зросте лише помірно, і тому ми очікуємо, що інфляція впаде трохи нижче за цільовий показник Європейського центрального банку. Як тільки пандемія ослабне”, – додали у фонді. Крім того, що більш успішними та цілеспрямованими є фіскальні заходи щодо усунення вузьких місць у постачаннях, тим менша ймовірність того, що директивні органи будуть змушені стримувати сукупний попит та економічне зростання для стримування інфляції. фонд.

Георгіос Канеллопулос, оглядачΟικονομικός Ταχυδρόμος(Економічний листоноша), провідний економічного видання Греції.

Source link