The Wall Street Journal: як США збагатилися на тлі істерії навколо "російського вторгнення"

Американське видання пише, що на тлі ескалації ситуації в Україні різко виріс експорт зрідженого природного газу зі США до Європи – зростання видобутку американських нафти та газу стало геополітичним та економічним активом країни, який дозволив витіснити російських конкурентів із ринку.

Коли я запитував, навіщо і кому була потрібна істерія навколо вторгнення Росії в Україну, я завжди відповідав: тим, хто на цьому заробляв гроші. Зараз, коли істерія почала спадати, вийшов цікавий матеріал найбільшого американського фінансового видання The Wall Street Journal.

Автори, анітрохи не соромлячись, заявляють: “Америка займає лідируючу позицію щодо нафти та газу. Експорт США обмежує зростання цін і допомагає стримувати руйнівну поведінку таких країн, як Росія та Іран”. Як кажуть самі американці, “нічого особистого, тільки бізнес”.

Поки українська криза викликала тривогу щодо залежності Європи від російського природного газу, сталося щось примітне. Минулого місяця, вперше в історії, експорт зрідженого природного газу із США до Європи перевищив постачання трубопроводом із Росії. Російський експорт, який зазвичай припадає близько 30% споживання газу Європі, істотно скоротився через цен*. А оскільки (тепер) ціни на газ у Європі приблизно вчетверо перевищують звичайний рівень, експорт США різко збільшився, щоб заповнити цю прогалину.

*США наполягли на тому, щоб Євросоюз не укладав із Росією довгострокових контрактів, і в цей час активно продавали газ у країни Південно-Східної Азії. Також США активно блокували запуск “Північного потоку-2”, тим самим підігріваючи нестабільність на ринку. Через дефіцит газу ціни на нього злетіли більш ніж 1900 доларів за 1000 м3, після чого США самі стали продавати газ до Європи. (Тут і надалі примітки редактора).

Надзвичайне зростання видобутку нафти і газу в США є їх геополітичним та економічним активом, що сприяє глобальній енергетичній безпеці. Оскільки вітчизняна нафтогазова галузь продовжує відновлюватися після обвалу цін навесні 2020 року, викликаного початком Covid, США знову є найбільшим виробником нафти у світі — майже на 20% вище двох інших найбільших виробників, Саудівської Аравії та Росії, та найбільшим у світі виробником природного газу.

Світовий ринок нафти, який менше двох років тому тонув у надлишку пропозицій, різко скоротився, коли світ виходить із карантину через COVID-19. Це робить ринок уразливим перед кризою. Тиск Росії на Українувідновлення світової економіки, великі погодні явища чи несподівана подія можуть призвести до різкого зростання цін

За словами автора, нафтогазова галузь все ще відновлюється після пандемійного обвалу цін, а тут ще загострення кризи в Україні. І ось США знову стали найбільшим виробником нафти та газу у світі. Як то кажуть, кому війна, а кому…

Про це сигналізують ціни на нафту вище за 90 доларів за барель. Якщо буде укладено нову ядерну угоду з Іраном, яка поверне її нафту на ринок, це може трохи знизити ціни. Але якщо нова небезпечна хвиля Covid не викликає нових відключень (або варіант Omicron не уповільнить економіку Китаю), то ціни залишаться високими.

Амортизатором для запобігання кризі є «резервна потужність», сума потенційного видобутку зі свердловин, що нині не видобувається, але може бути включена під час збою. Вільні потужності скоротилися, оскільки відновлення світової економіки призвело до зростання попиту, а деякі країни-експортери нафти через недостатнє інвестування не змогли повернутися до колишніх рівнів виробництва. Майже всі наявні зараз резервні потужності – від трьох до 3,5 млн барелів на добу – зосереджені у двох країнах: Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Одним із важливих компенсаторів посилення ринку є нинішнє зростання видобутку сланцю в США, яке може збільшити видобуток більш ніж на 900 000 барелів на день цього року. Без відродження пропозиції в США ціни на нафту, ймовірно, були б ще вищими.

З появою цього року нових експортних потужностей Америка стане найбільшим у світі експортером ЗПГ, випередивши Австралію та Катар. В умовах обмеженого глобального газового ринку американський ЗПГ має вирішальне значення, щоб уникнути дефіциту газу в усьому світі та зберегти світло в Європі, про що свідчить флотилія танкерів, що прямує до Європи.

Найближчими місяцями, навіть якщо весь російський трубопровідний експорт через Україну буде припинено, експорт із США може заповнити дефіцит. Але в тому малоймовірному випадку, якщо Росія припинить весь експорт газу до Європи, американський експорт буде недостатнім. Європі доведеться дертися, використовуючи газ із уже виснажених сховищ та перезапускаючи вугільні та ядерні установки для вироблення електроенергії.

США на це дуже сподівалися, але біда, Путін не напав… А тоді нинішні заробітки можна було б помножити в кілька разів, оголосивши ембарго на постачання газу Європі…

Положення Америки як провідного виробника енергії забезпечило новий вплив і велику гнучкість. Наприклад, у 2012 році США ввели санкції, які завадили експорту іранської нафти підштовхнути Іран до переговорів під час підготовки до ядерної угоди 2015 року. Спочатку Іран насміхався, переконаний, що недопущення його нафти на ринок викличе дефіцит та стрибки цін, які підірвуть обмеження. Але він схибив. Швидке зростання видобутку нафти в США впевнено витіснило, а потім перевищило запаси іранської нафти, що змусило Іран піти на переговори.

На переговори Іран пішов лише тому, що США заблокували Ірану рахунки у доларахщо фактично дозволило їм привласнити ці гроші. До того ж їм заборонили продавати нафту. Причому заборонили купувати і союзникам.

Такі країни, як Японія та Південна Корея, вітали експорт ЗПГ та нафти зі США, що зміцнило їхню енергетичну безпеку та поглибило відносини з Америкою. Експорт США також став однією з основ покращення та розширення відносин Вашингтона з Індією.

Але є межі. Як і всіма активами, цією новою позицією необхідно розумно керувати. Використання запасів нафти і газу як інструмента або зброї підірвало б їхню надійність і знецінило б їх.

Та невже?

Сьогодні немає жодних сумнівів у геополітичній важливості нової нафтогазової позиції Америки. Українська криза та енергетична криза в Європі проливають світло на глобальний вплив видобутку нафти та газу у США.

Деякі побачили це значення набагато раніше, ніж інші. На Петербурзькому міжнародному економічному форумі 2013 року Володимир Путін був на сцені з канцлером Німеччини Ангелою Меркель перед кількома тисячами людей. Я запитав Путіна, як Росія планує диверсифікувати свою економіку, позбавившись залежності від доходів експорту нафти і газу. Запитуючи, я згадав слово «сланець». Перш ніж я закінчив, пан Путін різко відреагував, назвавши сланцевий газ серйозною загрозою, яку слід зупинити.

Розмірковуючи потім, я зрозумів, що він мав дві вагомі причини виступати проти американського сланцевого газу. По-перше, він становитиме конкуренцію російському газу в Європі. По-друге, сланцевий газ та нафта зміцнять глобальне стратегічне становище Америки. Враховуючи, як сьогодні розвиваються події в Європі, можна було б сказати, що він був завбачливим.

Пан Єргін, віце-голова IHS Markit є автором книги «Нова карта: енергія, клімат та зіткнення націй».

Від редактора. Трохи згодом ми розповімо, скільки на Українській кризі заробили військові підрядники та ВПК. Вже відомо, що США поставили в Україну зброю на 1,5 млрд. доларів США. В основному це була застаріла зброя, яку США замість списання за старою традицією відправляє союзникам. До речі, союзники також постаралися позбутися зброїу якого закінчувалися терміни використання, наприклад Стінгери 10 літньої давності.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція