28.03.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Елладська Церква накладе анафему на філаретівців?

Триває трагікомічний серіал під назвою «Битва Філарета зі своїми учнями». 2 лютого пройшов синод ПЦУ, який: попросив у Елладської Церкви анафему для грецьких «ієрархів» Філарета, заявив про заборону у служінні та заочному позбавленні сану для трьох «ієрархів»-перебіжчиків з ПЦУ в УПЦ КП, назвав усіх «рукоположених» Філаретом осіб « розбійниками, які провокують поділ в УПЦ» (мається на увазі ПЦУ – Ред). А що головний «злочинець»? Адже карати треба насамперед його? Філарета Сергій Думенко милостиво пробачив. Як сказано у рішенні: «З поваги до колишніх заслуг, враховуючи його вік та стан здоров’я синод застосовує до почесного патріарха на спокої крайню ікономію, не вживаючи жорсткіших заходів канонічного реагування на скоєні ним порушення». Ось тільки незрозуміло, чому нинішні соратники Філарета «за грубе порушення канонічного порядку, участь у незаконних зборах та так званих архієрейських хіротоніях у м. Києві були заборонені у священнослужінні», а Філарет, який все це організував – ні. Єдине, чим у ПЦУ наважилися «покарати» Філарета, – форма звернення. Тепер це не «святіший», а «преосвященніший» (так називають звичайного єпископа). Якщо ж Елладська Церква накладе анафему на грецьких «ієрархів» Філарета, «не помічати» УПЦ КП у Фанара та грецьких церков уже не вдасться. А відповідно – лусне мильна бульбашка їхньої брехні про «подолання розколу в Україні його божественною всесвятістю Варфоломія». Довідка:
Філарет (у світі Михайло Антонович Денисенко, укр. Михайло Антонович Денисенко; нар. 23 січня 1929, село Благодатне, Амвросіївський район, Сталінський округ, Українська РСР, СРСР) — радянський та український релігійний діяч. Герой України (2019).

З 20 жовтня 1995 року до 15 грудня 2018 року та з 14 травня 2019 року предстоятель неканонічної Української православної церкви Київського патріархату з титулом «Патріарх Київський та всієї Русі-України».

Колишній архієрей Руської православної церкви, з 1966 по 1990 рік – митрополит Київський та Галицький, патріарший екзарх усієї України, потім – предстоятель Української православної церкви (Московського патріархату). У травні-червні 1990 року був місцеблюстителем патріаршого престолу Російської православної церкви. Був одним із кандидатів на патріарший престол у ході обрання патріарха Московського на Помісному соборі у червні 1990 року. З 1991 року активно домагався самостійності Української православної церкви. У 1992 році, з частиною кліру та мирян, залишив Російську православну церкву, утворивши Українську православну церкву Київського патріархату, не визнану жодною з Помісних православних церков.

Позбавлений сану в 1992 році, відлучений від церкви (анафематствован) Російською православною церквою в 1997 році. 11 жовтня 2018 Синод Константинопольської православної церкви, «розглянувши апеляцію» Філарета (Денисенко), відновив його у церковному спілкуванні, як єпископа без кафедри («колишній митрополит Київський та Галицький»). Це рішення не було визнане ні Російською православною церквою, ні самим Філаретом (Денисенко), який заявив, що Варфоломій обдурив українців, пообіцявши йому посаду патріарха, а натомість давши лише митрополію та ще й без місця…



Source link