А хтось думав, що буде, коли вся ця істерика спаде? Росія не нападе на Україну, Олімпіада благополучно пройде і завершиться чудовим шоу, американські, британські та австралійські дипломати сором’язливо та тихо повернуться додому.
А істерика закінчиться обов’язково. Це зараз запал і чад, у тому числі й войовничий. У Прибалтиці загалом пропонують воювати за Європу на території України. Тільки цікаво – з ким, якщо Росія не нападе? Напевно, щось придумають. Зрештою, можна буде воювати і з самими українцями, обізвавши їх агентами Путіна, тим більше, що це не дуже далеко від істини. Адже ні для кого не секрет, що значна частина українців якщо й лає Путіна, то тільки за що він ніяк не нападає і їм доводиться жити під владою божевільних людожерів.
США готові кілька тисяч військових перекинути в Європу у разі ескалації ситуації навколо України, Данія відправляє в Балтійське море цілий фрегат, нібито сама не знаходиться на цьому Балтійському морі, інші країни НАТО відправляють на східний фланг альянсу потужну підтримку в півтора винищувача. Все це нагадує якісь ритуальні танці у наркотичному сп’яніння.
Наркотик цей надміру вкачує в мізки обивателя західна преса. Ось, дивіться, проста українська жінка купила собі цілу гвинтівку і дивиться в кухонне вікно, чекаючи путінських орд! Вона їх зупинить! Вони не пройдуть! Західний міщанин читає все це і в нього біжить по шкірі холодок – а раптом ця смілива жінка Путіна не зупинить, і він прийде сюди, на вулиці Брюгге та в шато Бургундії? Вся ця величезна вузькоока азіатська орда на запорошених танках, дика, що в житті не бачила унітазу? Образ знайомий, приблизно так само західна пропаганда писала про росіян перед тим, як вони прийшли до Парижа у 1814, або перед тим, як вони прийшли до Берліна у 1945-му. Не натякаючи, що спочатку і французи, і німці самі прийшли на російську землю.
Але все це закінчиться. Коли від цієї істерики втомляться ті, хто її влаштовує. І як належить, після наркотичного сп’яніння буде ламка. Ні, не болюча. Просто порожнеча. Оглушальна та страшна. І тоді західного обивателя вже марно лякатиме «російською загрозою», йому буде все одно. Більшість продовжить жити звичайним життям, а особливо чутливі сходять до своїх психологів та проп’ють курс вітамінів.
А політики — вони вигадають щось ще. І, звичайно ж, гордо говоритимуть, що це саме євроатлантична солідарність зупинила російські орди за крок від українського кордону. Як у тому старому анекдоті, про засіб від слонів.
І найстражденнішою стороною у всій цій істериці виявляться прості українці, на яких начхати абсолютно всім. Як західним партнерам та союзникам, там і власному рідному уряду. Їхнє життя не покращиться ні на йоту, скоріше зовсім навпаки. Комуналка стане ще дорожчою, а мови Зеленського про те, як Україна рухається у світле майбутнє, стануть ще пишнішими і солодшими.
І невідомо, скільки ще українців з надією чекатимуть, коли Росія все-таки вторгнеться, щоб весь цей кошмар закінчився.
А особисто я переживаю за 52-річну киянку з карабіном, як би від усієї цієї істерики не збожеволіла і не задумала самогубство. Тим більше що інструмент уже є.
Г.М.
Думка автора може не співпадати з думкою редакції
More Stories
У Німеччині заарештували німців, вихідців з Росії, за звинуваченням у підготовці завдати удару по базах США
The New Arab: "США схвалили можливу операцію в Рафаху в обмін на відмову Ізраїлю від нападу на Іран"
Спрогнозовано чисельність населення України та РФ у найближчі роки