Порада від афонського старця Гавриїла Карейського та розповідь про явлення Божої Матері

Старець Гаврило розповідає про афонське церковне перекази. Якому святому чому молитися? – Деякі молоді проповідники вислухали церковну традицію молитви, звернені до святих у особливих потребах.

Їх можна зрозуміти, адже ця традиція в парафіяльній практиці часто доводиться до абсурду.

***

На момент важких випробувань дуже важливо пам’ятати головне. А головне – ось що. Одна людина, яка втратила віру, якось сказала маленькій дівчинці:

– Я тобі дам апельсин, якщо ти покажеш мені, де Бог.

На це він почув незвичайну відповідь дитини:

– І я дам вам апельсин, якщо ви покажете мені – де Бога нема.

Бог усюди, і це найголовніше, що нам потрібно пам’ятати.

Дивіться довкола, що ми бачимо в нашому житті? Абсурд. Світ цілеспрямовано знищує своїх послідовників та шанувальників, а вони вчепилися в нього як божевільні і завзято йдуть за ним. Вони самозабутньо продовжують вірити йому – своєму вбивцю. Замість того, щоб Богові присвятити своє життя, люди в паніці намагаються її врятувати.

А тим часом просто почитайте слова Никодима Святогірця, сказані ним у день пам’яті Святих отців на Святій Горі Афонській, що просіяли. Святий Никодим каже: «Чому отці залишили свої маєтки, сім’ї, свою батьківщину, вирушили на чужину і зібралися тут, на Святій Горі? Та тому, що вони повірили обітниці Пресвятої Богородиці, обіцянню, даному нею преподобному Петру Афонському. І ми також віримо обіцянці святого Нілу Мироточивого, що поки Іверська ікона Богородиці перебуває на Святій Горі, жодна небезпека не чатує на афоніти».

Раніше афонські монастирі були влаштовані так, що кожен монах, мешкаючи в монастирі, міг знайти собі старця. І ось жили в одному монастирі старець та його послушник. І одного разу послушник сказав старцеві:

– Герондо, я хочу піти зі Святої Гори.

Старець намагався переконати юнака залишитись, але той нічого не хотів слухати. І ось, нарешті, він зважився остаточно і зібрався наступного дня піти. А старець увесь час молився за нього.

І ось уночі цей послушник бачить Пресвяту Богородицю, одягнену в ігуменський одяг і з ігуменським жезлом. Тому що вона і є Ігуменя Святої Гори. У видінні вона була оточена безліччю ченців і переходила від монастиря до монастиря, відвідуючи монастирські усипальниці. І коли вона заходила до усипальниці якого-небудь монастиря, всі ченці, що покояться там, воскресали.

Вона йшла від монастиря до монастиря, і незабаром усі ченці на Святій Горі воскресли. Тут вони всі опинилися біля храму Панагії на самій вершині Афона.

І побачив послушник Господа Ісуса Христа та Богородицю. А праворуч від них стояли всі воскреслі ченці, які коли-небудь жили і спочивали на Святій Горі.

Господь звернувся до Пресвятої Богородиці:

– Мати Моя, всі ці ченці варті встати праворуч Мене. Подивися на їхні рани, виразки та хвороби. Все це вони перенесли в подвиги заради Мене.

У цей час усі ченці перебували в страху та трепеті, розуміючи, що відбувається суд. І Пресвята Богородиця відповіла:

– Що ж, вони виконали свою обіцянку, залишили свої сім’ї, своє майно, свою батьківщину. Доведеться і мені виконати своє. Коли вони прийшли на Святу Гору і залишилися тут заради Мене, нехай буде, Господи, за дієсловом Твоїм!

Послушник, що бачив усе це, в трепеті прибіг уночі до старця, розбудив його і сказав:

– Герондо, я ніколи і нізащо не покину Святу Гору.

Афонський старець Гаврило. Молитва св. Харалмпію про зупинку епідемії

За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон

.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція