Грецька поліція заявила про арешт замовника вбивства Олександра Солоника

Салоніки, 10 січня 2022 р. – рейс з Ларнака приземлився в аеропорту «Македонія». З нього виходить 48-річний чоловік, громадянин Греції, грузинського походження, до нього підходять поліцейські, клацаються наручники.

Цього російського кілерана рахунку якого десятки вбивств, у тому числі ліквідації кримінальних «авторитетів», злочинця, який вчинив три втечі з-під варти, вважають легендою злочинного світу 1990-х років.

Як заявляє грецька поліція, у понеділок стався арешт Йоакіма Карсліадіса, який останніми роками перебував у притулку на Кіпрі. Відділення Інтерполу на «острові Афродіти» в умовах найсуворішої секретності встановило його місцезнаходження і негайно повідомило кіпрську владу, яка, у свою чергу, повідомила своїх грецьких колег.

Кіпрські та грецькі офіційні особи вирішили заарештувати 48-річного Йоакима Карсліадіса, замовника вбивства Олександра Солоника та Світлани Котової, у Греції, а не на Кіпрі, щоб уникнути екстрадиційних процедур.

Таким чином, в умовах найсуворішої секретності було реалізовано план ЕЛ.АС. з упіймання та арешту людини, яка на думку грецької поліції в 1997 році замовила вбивство одного з найвідоміших особистостей російського злочинного світу.

Йоакіму Карсліадісу інкримінується участь у вбивстві 2-х осіб, а також порушення закону про обіг зброї. За даними видання, Катімеріні, грецька прокуратура ще 2005 року виписала ордер на його арешт.

Російське правосуддя у 2011 році заарештувало та засудило Сергія Буторіна (Осю), до довічного ув’язнення. Раніше, у 2005 та 2006 роках, були засуджені безпосередні виконавці, члени Оріхівської ОЗГ, Андрій Гусєв, Андрій Філіппов, Олександр Пустовалов та Андрій Пильов. А 5 липня 2017 року, у Суздальському районі Володимирської області, затриманий останній з тих, хто мав відношення до вбивства Салоніка – Олександр Шарапов.

На думку ж грецької поліції, саме Карсліадіс замовив страту Салоніка, а значить у справі про загибель найвідомішого кілера 90-х можуть з’явитися нові сенсаційні подробиці.

Цього російського кілерана рахунку якого десятки вбивств, у тому числі ліквідації кримінальних «авторитетів», злочинця, який вчинив три втечі з-під варти, вважають легендою злочинного світу 1990-х років.

На основі пригод Олександра Солоника (він же «Валер’янич» та «Олександр Македонський» – за вміння стріляти одночасно «з двох рук») написано книги, знято художні та документальні фільми. У чому була унікальність цього найманого вбивці?

Міліціонер, що не відбувся

Солоник справді навчався у Горьківській вищій школі міліції, куди вступив після служби в армії, але за півроку покинув її. До речі, саме за час військової служби майбутній кілер і здобув навички спортивної стрілянини, які потім йому дуже знадобилися. Невдалий міліціонер пішов заробляти копанням могил на цвинтарі рідного міста Кургана, де на той момент працювали кілька міцних хлопців – Андрій Колігов, Олег Нелюбін, Віталій Ігнатов та Павло Зеленін. Саме ці люди згодом і складуть кістяк сумнозвісного курганського злочинного угруповання.

Найманий вбивця

Перше своє гучне замовне вбивство кілер скоїв у червні 1990 року – у Тюмені застрелив лідера ішимського злочинного угруповання Миколу Причинича. До цього Олександр Солоник встиг двічі втекти з-під варти – уперше, коли його судили за зґвалтування, другий – після повторного арешту (зник через каналізаційну систему ульянівської колонії, не відсидівши у ВТК та 2 років). З кінця 1990 року найманий убивця, «штатний кілер» курганської ОЗУ, Солоник щодня їздить «на роботу» до столиці з Оріхово-Зуєво, де живе за підробленими документами. У квітні 1993 року, біля дискотеки «ЛіС`Са», з карабіна Симонова ним був убитий один з лідерів бауманської ОЗУ Валерій Длугач («Глобус»).

Втеча з «Матроської тиші»

Вкотре Олександра Солоника затримали у жовтні 1994 року на московському Петровсько-Розумовському ринку. Кілер прямо в кімнаті міліції дістав автоматичний пістолет «Глок-18» та застрелив трьох міліціонерів та приватного охоронця. Намагався втекти, відстрілюючись, але був поранений у бруньку. Солоніка помістили до відомого слідчого ізолятора «Матроська тиша», де він почав зізнаватися у скоєнні чи не всіх резонансних убивств того часу. Як розповів один із адвокатів найманого вбивці Олексій Завгородній, Солоник взяв на себе близько 20 вбивств – заарештованому нібито навіяли, що чим більше зізнань щодо епізодів ліквідації злочинних авторитетів він зробить, тим м’якшим буде обвинувальний вирок. Щоправда, за твердженням другого адвоката кілера Валерія Каришева, підслідний у результаті все ж таки відмовився від своїх початкових показань.

Справа Солоніка налічувала 30 кримінальних епізодів. Доведено, наприклад, що кілером у 1992 році був застрелений прийомний син легендарного «злодія в законі» В’ячеслава Іванькова («Япончика») — впливовий «злодій у законі» Віктор Никифоров («Калина»), а в 1994 році – лідер бауманської ОЗУ Владислав Ваннер (Бобон). У липні 1995 року Олександр Солоник здійснив те, що раніше ніхто не зміг зробити – йому вдалася втеча з Матроської тиші»! Допоміг «засланий козачок» – один із наглядачів СІЗО, сержант внутрішньої служби Сергій Меньшиков. За однією з версій, служивого спеціально впровадило в ізолятор якесь впливове злочинне угруповання. Інше припущення зводиться до підкупу – нібито “колеги” Солоніка “заслали” охоронцеві півмільйона доларів. Так чи інакше, за допомогою принесеного Меньшиковим альпіністського спорядження, кілер та його рятівник вибрались із будівлі СІЗО. Меньшикова за кілька місяців убили в передмісті Афін, є версія, що до його смерті був причетний той, кого колишній сержант урятував.

Смерть разом із «Міс Росія-96»

Після втечі Олександр Солоник переховувався у Греції, де проживав під ім’ям Володимира Кесова, разом із відомою фотомоделлю, манекенницею московської агенції RED STARS та фіналісткою конкурсу краси «Міс Росія-96» 22-річною Світланою Котовою. Шукали його не лише російські спецслужби, а й братва. Є версія, що силовики знали про місцезнаходження кілера, але їхні грецькі колеги не поспішали видавати найманого вбивцю: нібито Солонік був завербований грецькою контррозвідкою з метою отримання інформації про російські ОЗУ у Греції.

Труп Сашка Македонського був виявлений поліцією 2 лютого 1997 року на сміттєзвалищі у Варібобі – передмісті грецької столиці. Тіло, загорнуте у пластиковий мішок, лежало за кілька метрів від автомобільної дороги. Судовий лікар констатував, що жертву було задушено.

Шию жертви обвивав електричний кабель. Вбивці “Саші Македонського” стратили його не кулею, а задушенням. Вони хотіли, щоб він страждав до останнього подиху.

Смерть настала приблизно за 24 години до виявлення трупа, який, як припустила поліція, привезли звідти, де його було страчено.

Згодом було встановлено, що обох убили члени горіхівського ОЗУ: йшов переділ сфер впливу між злочинними угрупованнями. Усі причетні до вбивства кілера з часом були встановлені і на сьогоднішній день засуджені за різними статтями.

При вбитому не виявили жодних документів, проте пізнати покійного допомогли російські міліціонери, які прибули до Афін у пошуках знаменитого кілера 1 лютого. До цього вони повідомили грецьких колег через Інтерпол, що Солонік, за їхніми даними, намагається покинути Грецію і хоче виїхати до Італії і просили посилити контроль на кордонах.

Пізніше невідомий інформатор повідомив, що інформацію про Солоника треба шукати на бензозаправній станції в районі аеропорту “Еллінікон”. Після довгих пошуків там справді знайшли коробку із запискою російською мовою та планом, що пояснює, як відшукати втікача. Ця записка і призвела до знахідки у Варібобі.

Хто ж він був насправді?

Колишнім адвокатом Олександра Солоника Валерієм Каришевим написано кілька книг про кілера, підготовлених нібито на основі бесід із самим найманим убивцею. До речі, ні Каришев, ні мати кілера, які бачили труп убитого злочинця, не повірили, що тіло належало саме Солоніку.

Живим його вважали деякі злочинні «авторитети». Олександру Солоніку приписували і приналежність до міфічної надсекретної урядової спецслужби «Біла стріла», співробітники якої нібито негласно усувають особливо небезпечні кримінальні авторитети, які успішно ухиляються від кримінальної відповідальності. Колишній начальник МУРу Віктор Голованов вважає, що «кілер номер один Солоник» – це лише образ, створений журналістами: насправді найманий убивця був звичайною рядовою «шісткою». Крім того, науково, за допомогою аналізів ДНК, доведено, що знайдений у Греції труп належить саме Олександру Солоніку, і жодної таємниці в його загибелі не існує.

Останки Солоника поховали у спільній могилі

У 2000 році, через 3 роки після поховання, на Третьому афінському цвинтарі було ліквідовано могилу Олександра Солоника. Могила, яку ніхто не доглядав і не оплачував її утримання, було визнано безхазяйною. Відповідно до грецького законодавства, у разі, останки переносяться у загальне поховання.

На основі пригод Олександра Солоника (він же «Валер’янич» та «Олександр Македонський» – за вміння стріляти одночасно «з двох рук») написано книги, знято художні та документальні фільми. У чому була унікальність цього найманого вбивці?

Міліціонер, що не відбувся

.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція