День народження єдиної європейської готівкової валюти

Рівно 20 років тому, 1 січня 2002 року, євро набув готівкової форми, і жителі 12 держав отримали перші монети та банкноти. Сьогодні євро замінив національні валюти 19 країн, у яких проживає 340 млн. осіб.

Запровадження єдиної європейської валюти посилило нерівність між країнами Єврозони. Воно також породило багато прогнозів – в одних містилися побоювання, в інших – надія. Хто ж мав рацію, через 20 років? Розбиралася Deutsche Welle.

Перші три роки нова європейська валюта активно використовувалася у безготівкових розрахунках – торгових операціях та при банківських переказах. У новорічну ніч 20 років тому монети та банкноти вперше взяли до рук мешканці Німеччини, Бельгії, Австрії, Іспанії, Греції, Ірландії, Італії, Нідерландів, Люксембургу, Франції, Фінляндії та Португалії. Почалася нова ера в історії ЄС, а попереду – невідомість: створення масштабного валютного союзу породило багато прогнозів. DW розбиралася з основними.

Згодом Великобританія вступить до єврозони

Фактчекінг DW: прогноз не виправдався

З усіх передбачень це виявилося найхибнішим. Питання про перехід на євро мали обговорювати на загальнонаціональному референдумі – у країні було чимало прихильників спочатку паралельного ходіння євро, а потім, у більш віддаленій перспективі, повної відмови від фунта. Проте після голосування з брекситу питання відпало саме собою – Великобританія не вступила до єврозони і вийшла з Євросоюзу.

Євро стане новою резервною валютою

Фактчекінг DW: прогноз підтверджено.

Резервними називають валюти, що широко використовуються за межами країн, де є офіційним платіжним засобом, і в них тримають частину валютних резервів центробанки інших держав. Справді, євро став другою найважливішою резервною валютою у світі, поступаючись лише долару США, який зберігає лідерство.

За даними МВФ, у другому кварталі 2021 року понад 59% усіх офіційних валютних резервів на планеті було номіновано у доларах США, 20% – у євро. У російському ФНБ 40% акумульованих коштів зберігаються у євро. У міжнародних розрахунках євро та долар використовуються приблизно однаково. Згідно зі статистикою глобальної міжбанківської системи SWIFT, у жовтні 2021 року на євро припало 38,1% перерахованих грошей, на долари – 39,1%.

Євро буде не такою твердою валютою, як німецька марка

Фактчекінг DW: не так.

У 2002 році німці нелегко розлучалися з Deutsche Mark, яка по праву вважалася особливо твердою валютою. Тільки чверть населення Німеччини вірила у твердість нової валюти, що вводилися, що показували опитування. Однак про надійність єдиної європейської грошової одиниці красномовно свідчить хоча б той факт, що у всьому світі вона визнана однією з двох найважливіших резервних валют.

Ще один показник – низький рівень інфляції. За минулі 20 років він становив у Єврозоні в середньому 1,6% річних. А німецька марка протягом останніх 20 років свого життя щороку знецінювалася в середньому на 2,4%. Втім, стабільність євро не може бути гарантією на майбутнє – нині темпи інфляції у єврозоні різко прискорилися.

Загострення проблем південних європейських країн через відмову від нацвалют

Фактчекінг DW: прогноз підтвердився

Наприкінці минулого століття економіки країн південної Європи розвивалися не так динамічно, як на півночі, і національні валюти в них були значно менш жорсткими, ніж німецька марка.

Введення єдиної європейської грошової одиниці стало потужним імпульсом для економічного розвитку та взаємної торгівлі в єврозоні: сумарний ВВП тих перших 12 країн, що перейшли на готівковий євро, зріс майже на 50%. Це відчутний прогрес, хоча американська економіка США всі ці роки зростала в середньому вдвічі швидше.

Перехід на єдину жорстку валюту з одного боку забезпечив південним державам різке здешевлення соціально-економічного розвитку та кредитів на розширення бізнесу. Але з іншого боку загострив їхні економічні проблеми. До речі, зворотною стороною позитивного явища стало швидке збільшення державної заборгованості, що спричинило на початку 2010-х років боргову кризу.

Економіки Італії та Греції, наприклад, через переход на євро втратили випробуваний засіб підвищення конкурентоспроможності свого бізнесу – девальвації. Раніше варто знизити обмінний курс драхми або ліри, щоб зробити експортну продукцію дешевшою для власників твердої валюти і підвищити цінову привабливість цих двох країн для туристів з-за кордону.

Після відмови від нацвалют цей механізм зник. Багато компаній на півдні Європи не витримали конкуренції з виробниками з інших країн єврозони і розорилися. Це викликало різке зростання безробіття, рівень якого, як і раніше, у багатьох країнах Євросоюзу залишається досить високим.

Проте є й позитивний момент – перехід на євро став досить жорстким, але ефективним стимулом для реформ і всебічної модернізації, що назріли в південних країнах Єврозони. Це відчутно і в Греції, яка зараз явно на підйомі, і в Італії, яка цього року стала одним із лідерів за темпами економічного зростання в Європейському союзі.

.



Source link