На Лесбосі та в районі Термі, на східній стороні острова, де проводилося наукове дослідження та вели розкопки палеонтологи, виявлено сотні скам’янілих кісток хребетних, які жили на острові у геологічний період нижнього плейстоцену, тобто близько двох мільйонів років тому.
Початок дослідження було покладено в Музеї природної історії скам’янілого лісу Лесбосу в листопаді 2019 року, і, незважаючи на обмеження та проблеми, спричинені пандемією, воно завершило свою першу фазу наприкінці 2021 року. «Дослідження виявило сотні кісток хребетних, які жили на Лесбосі в геологічний період нижнього плейстоцену, тобто близько двох мільйонів років тому», – каже AПE-MПE директор Музею природної історії скам’янілого лісу Лесбоса, професор Егейського університету Нікос Зурос.
Вчений продовжує: «Багатий матеріал палеонтологічних розкопок, що вивчаються, свідчить про стан фауни острова, розкриває важливі факти про екосистему Східного Егейського моря і зв’язок островів з сусіднім півостровом Малої Азії». До теперішнього часу при розкопках було виявлено близько 500 ідентифікованих зразків та ще безліч фрагментів скам’янілостей невстановленого остеологічного характеру.
Дослідження, продовжує пан Зурос, почалися, коли в осадових породах було виявлено першу скам’янілість. “Це був фрагмент щелепи, ймовірно, що належав невеликій антилопі. Потім були розпочаті розвідувальні розкопки, щоб визначити, чи є якісь інші скам’янілості. Нам пощастило виявити великі тектонічні порожнини, що утворилися у вапнякових породах, які були заповнені скам’янілими фрагментами кісток тварин”.
Наступного року було заплановано розвідувальні розкопки на основній ділянці. «Першими знайденими скам’янілістю були скелети великих копитних ссавців. Стан кісток був не дуже добрий, тому що більшість з них були сильно зруйновані через підвищену вологість. Дослідження було призупинено через обмеження пандемії, які не дозволяли працювати в період жовтень-листопад 2020 року».
З червня 2021 року розпочалася найважливіша фаза систематичних розкопок. «Щільна концентрація кісток у відкладеннях та їх поховання без певної орієнтації часто призводили до перегляду методології розкопок з метою безпечнішого вилучення скам’янілостей. Щільне скупчення кісток робило розкопки дуже важкими, і роботи велися в повільному темпі, щоб не завдати шкоди важливим знахідкам».
З цієї причини збереження остеологічного матеріалу на місці розкопок було виконано досвідченими фахівцями з охорони природи Музею природної історії скам’янілого лісу Лесбосу.
More Stories
Естафета олімпійського вогню: обмеження руху в Афінах та Аттиці у п'ятницю
Стародавній папірус розкриває місце поховання Платона
Митрополит Хризостом: "Церква ніколи не визнає одностатеві шлюби – питання не закрите"