Споживання антибіотиків у Європі знизилося на 18% у 2020 році

Згідно з дослідженням Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC), у 2020 році в Європі було зафіксовано скорочення споживання антибіотиків громадянами на 18,3% порівняно з 2019 роком.

Зниження – найбільше за два десятиліття у річному обчисленні – спостерігається майже у всіх вивчених європейських країнах (26 із 27) і, в основному, пов’язане з пандемією коронавірусу.

З 2016 до 2018 року споживання антибіотиків у середньому знизилося на 1,8% на рік, а в період з 2018-2019 р.р. знизилося багаторазово, на 18,3%. Тенденція спостерігалася серед різних видів антибіотиків, таких як пеніциліни, цефалоспорини, макроліди та ін.

“Нам потрібно ще більше скоротити непотрібне використання антибіотиків”
Однак, на думку дослідників ECDC, які опублікували доповідь у «Eurosurveillance», рівні стійкості до протимікробних препаратів залишаються високими для кількох важливих комбінацій бактерій, особливо у країнах Південної та Східної Європи.

Фахівці наголосили, що ще доведеться побачити, чи продовжиться зниження споживання антибіотиків у 2021 році, а також чи вплине це на стійкість до протимікробних препаратів у Європі.

За словами єврокомісара Стелли Кіріакіду, «стійкість до протимікробних препаратів залишається серйозною проблемою у всьому світі. Це “прихована пандемія”, яка відбувається тут і зараз: «Хоча використання антибіотиків в ЄС/ЄОХ загалом знизилося, нам необхідно посилити заходи громадської охорони у відповідь».

Директор ECDC Андреа Амон сказала: «Незважаючи на те, що ми зосереджені на пандемії, що триває, ми повинні вперто продовжувати наші зусилля щодо подальшого скорочення непотрібного використання антибіотиків».

Кількість звернень до лікарів у розпал пандемії скоротилася
Зниження використання антибіотиків минулого року значною мірою пов’язане зі скороченням відвідувань лікарів у розпал пандемії, що призвело до зменшення кількості ліків, що відпускаються за рецептом, від легких інфекцій, що не потребують госпіталізації. Особливо це стало очевидним у країнах, де зафіксовано “зловживання препаратами”, таких, як Греція.

За оцінками ECDC, щороку в Європі відбувається понад 670 000 випадків інфікування бактеріями, стійкими до антибіотиків, і близько 33 000 людей помирають від них. Чисельність летальних наслідків від інфекцій, що виникли через стійкість до протимікробних препаратів, можна порівняти з кількістю смертей від грипу, туберкульозу та СНІДу разом узятих.

Цього року з 17 по 24 листопада відбудеться Всесвітній тиждень поінформованості про антимікробні препарати з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. У ЄС відповідна дата, Європейський день розповсюдження інформації про антибіотики, це 18 листопада.

Як раніше писали “Російські Афіни”, за даними щорічного звіту ОЕСР з питань охорони здоров’я, греки займають лідируючу позицію у світі з безконтрольного вживання антибіотиків.

Тривожні результати доповіді ОЕСР за 2018 рік свідчать, що в Греції у 38% випадків інфекційних захворювань виявляється (від легкого до тяжкого ступеня) стійкість бактерій до антибіотиків. При тому коли в таких країнах, як Норвегія та Нідерланди, показник не перевищує 5%.

Як йдеться у доповіді, Італія та Греція – це дві країни, де проблема захворювань, з якими важко боротися, оскільки бактерії виявляють стійкість до антибіотиків, призведе до великої смертності населення у майбутньому. Фактично експерти дійшли висновку, що в нашій країні з 2015 по 2050 рік буде зареєстровано 69 774 смерті через інфекційні захворювання, бактерії яких стійкі до антибіотиків.

Найбільша смертність, за прогнозами, існує в Італії (18 смертей на 100 000 жителів на рік), потім слідує Греція (близько 15 смертей на 100 000 чоловік на рік). На Кіпрі співвідношення має такий вигляд: 7 смертельних випадків на 100 000 осіб на рік.

Драматичні темпи зростання резистентності патогенних мікроорганізмів до антибіотиків можуть призвести до “катастрофічних наслідків”, зазначено у звіті ВООЗ.

У деяких країнах, йдеться далі в доповіді ВООЗ, два основних антибіотики, які використовуються для лікування цих захворювань, не діють на більш ніж половину пацієнтів.

Один із цих антибіотиків – карбапенем – відноситься до класу так званих лікарських засобів останньої лінії оборони, які прописуються в особливо тяжких випадках пневмонії, сепсису крові та інфекцій у новонароджених, що викликаються бактерією K.pneumoniae.

Вже давно відомо, що бактерії мутують і поступово набувають здатності протистояти дії антибіотиків, проте неправильне застосування таких лікарських засобів, надмірно їхнє щедро призначення лікарями та незавершення пацієнтами курсу лікування, сприяють прискоренню процесу виникнення резистентності.

Наприклад, стійкість бактерій класу E.coli, що викликають інфекції сечостатевої системи, зросла з нульової позначки в 1980-і роки до 50% і більше у наші дні.

На закінчення у доповіді ВООЗ йдеться про те, що “настав час вживати термінових заходів: покращувати гігієнічні умови проживання населення, забезпечити достатню кількість та доступ до чистої води, боротися з лікарняними інфекціями та проводити повсюдну вакцинацію з метою скорочення потреби в антибіотиках”.

.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція