Кабель, що б’є струмом Туреччину

Реалізація проекту об’єднання електромереж між Грецією та Єгиптом стане вирішальним випробуванням для греко-турецьких відносин у найближчі місяці, вважає оглядач провладного видання “Катімеріні” Василіс Недос.

Кабель, який буде прокладений для з’єднання електромереж Греції та Єгипту, пройде через район, який де-факто розмежований між Афінами та Каїром із серпня 2020 року та є гарантією міжнародної легітимності проекту. Проблема полягає в тому, що, з погляду Туреччини, подібне міжмережне з’єднання між Грецією та Єгиптом проходитиме через райони, розмежовані між Анкарою та попереднім урядом Лівійської національної єдності.

Крайня риторична реакція Анкари останніх днів свідчить про роздратування турків, проте найбільше адміністрацію Ердогана дратує Каїра до цього проекту. З Афін президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі висловив бажання експортувати природний газ своєї країни до Європи, з Грецією як перша точка входу.

Каїр не цікавиться Туреччиною через причини, що виходять за межі політичних проблем. Рясні запаси природного газу в Єгипті, а також в Ізраїлі та Республіці Кіпр загалом можуть створити альтернативне джерело газу для ЄС з ємністю ринку понад 600 мільйонів людей, а також створити стабільний ринок для Єгипту. Якщо ми додамо до цього величезний потенціал для виробництва сонячної енергії в пустелі (про це вже згадував прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс), то стане зрозумілим, що Єгипет може бути надійним альтернативним джерелом енергії для Європи.

Лівійсько-турецький меморандум про поділ зон економічних інтересів від 2020 року, до якого “випадково” потрапила частина території Греції

Реакція Туреччини пов’язана з тим, що, незважаючи на спроби Анкари возз’єднатися з Каїром, уряд Сісі ставить низку непорушних умов, які Реджеп Тайіп Ердоган не може виконати. Перше стосується, звісно, ​​розриву зв’язків із «Братами-мусульманами». Другий і головний з них стосується непохитної позиції єгиптян у питанні Лівії. Каїр сказав, що туркам доведеться повністю залишити Лівію задля досягнення угоди.

Цей фактор видається надзвичайно важким для задоволення з боку Ердогана, який представляє Лівію у себе вдома як видатний приклад успішної реалізації неоосманізму, але також і небезпечним для грецьких інтересів ідеології, що зветься “Блакитна батьківщина”. Дуже чітка позиція таких суб’єктів, як США, щодо Лівії, тобто. Посилання на апріорну необхідність виведення всіх іноземних сил та їхніх найманців із країни, закриває будь-яке вікно, яке можна було б використати в цьому напрямку Ердогану, щоб розіграти «антиросійську» карту.

Досвідчені спостерігачі стурбовані тим, що Анкара перевірить греко-єгипетську угоду, щоб довести, що «Блакитна батьківщина» – це не абстрактна ідеологія, а реальність, за яку Туреччина готова боротися. Вже в реакції Анкари (публічно і за лаштунками) прокладка кабелю розглядається не як абстрактний крок, а як виклик континентальному шельфу, тобто суверенним правам Туреччини, що з самого початку проголошує динамічніший рух на їх захист.

Для Афін, звичайно, не може бути й мови про відступ, оскільки ця угода, яка йде за межами абсолютно законного курсу (з точки зору Греції), у межах території, яка була розмежована у спосіб, безумовно сумісний з міжнародним правом і що має повну силу. Однак досвід спроб проведення дослідницьких робіт з прокладання трубопроводу судном Nautical Geo став великим подразником Туреччини. І тепер, якщо Анкара вирішить рухатися вперед у цьому питанні, їй доведеться зіткнутися вже не лише з Грецією, а й Єгиптом.

Лівійсько-грецький меморандум про розподіл зон економічних інтересів від 2020 року

На південь від Криту

Один з основних сценаріїв – це можливість на тривалий час оголосити про дослідження Анкари на півдні Криту, щоб створити перешкоди на шляху будь-якої операції з прокладання кабелю. Це, по суті, готує Афіни до можливості розвитку сценарію а-ля Orus Reis, цього разу за участю третьої країни – Єгипту. Флот, звичайно ж, підготовлений і знаходиться у відмінному стані, що заслуга досвідченого керівництва ВМФ, незважаючи на труднощі, пов’язані з тим, що кістяк командування фрегатів часто сягає і перевищує сорок років.

Водночас Афіни готуються до військової спеціалізації греко-французького оборонного пакту. Глава GEETHA (Генеральний штаб збройних сил Греції) Костянтинос Флорос два дні, четвер і п’ятницю, перебував у Парижі, де провів предметні обговорення крім символічного польоту на винищувачі Rafale. Пан Флорос провів їх зі своїм французьким колегою Тьєррі Буркаром, щоб розпочати планування присутності, позиції та стоянки французьких військ у Греції, а також спільні навчання. У 2022 році, згідно з першою інформацією, очікується проведення кількох невеликих спільних тренінгів, а також велика двостороння міждисциплінарна вправа.

Канали зв’язку відкриті

У цьому середовищі очевидно, що Афіни хочуть зберегти свої канали відкритими. Крім можливості постійного спілкування між дипломатичним радником прем’єр-міністра Елені Сорані та Ібрагімом Каліном робляться спроби тримати так званий «позитивний порядок денний» на поверхні. Два відповідальні заступники міністра, Костас Франгогіанніс і Седат Онал, зустрінуться з цього питання на початку листопада. Однак, можливо, найважливішою зустріччю останніх днів була зустріч міністра національної оборони Нікоса Панайотопулоса зі своїм турецьким колегою Хулусі Акаром у кулуарах міністерської зустрічі НАТО у Брюсселі. Пан Акар є стійким прихильником міжурядового балансу Туреччини та одним із співрозмовників, які, як і раніше, користуються довірою на Заході.

.



Source link