Греція готується до ускладнень у відносинах з Туреччиною

Побоювання того, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган «випробує» на міцність щойно ратифіковану греко-французьке угоду шляхом ескалації напруженості в Егейському морі або Східному Середземномор’ї, турбує Афіни.

Повідомлення про те, що дослідницьке судно Oruc Reis проводить «розвідувальні роботи” на північ від Кіпру, також свідчить про наміри Туреччини.

Президент Туреччини виявився в скрутному становищі після останніх подій, бо Афіни зміцнюються з військової точки зору за рахунок придбання трьох новітніх фрегатів, а також шести додаткових винищувачів Rafale, в результаті чого загальна кількість винищувачів становить 24. Також є повідомлення, що в перспективі Греція отримає ще 3 корвета і 1 фрегат, що істотно змінить баланс сил в регіоні.

Пункт угоди про взаємодопомогу з Парижем набув широкого поширення в турецькі ЗМІ.

Крім стратегічного характеру угоди з Францією, Греція зміцнює зв’язки з Вашингтоном на тлі майбутнього п’ятирічного продовження Угоди про взаємну оборону і співробітництво (MDCA).

З іншого боку Ердоган все ще намагається налагодити відносини з адміністрацією Байдена, ще більш погіршали після відходу Дональда Трампа з поста президента. Також зі свого поста йде Анґела Меркель, яка вміла заспокоювати і підтримувати Ердогана, а хороші відносини з її приймачем залишаються лише в області припущення. При цьому відносини з президентом єдиною європейською ядерної держави Емануелем Макрона зіпсовані донезмоги, а сам Ердоган стикається з серйозними проблемами всередині Туреччини.

У цьому сенсі є побоювання з приводу можливості того, що Ердоган спробує підвищити напруженість у відносинах з країнами, повернувшись до своєї позиції 2020 року, щоб розгорнути масову антігреческую пропаганду в суспільстві і спробувавши в черговий раз згуртувати народ перед греками, які посягнули на “Блакитну батьківщину”. Усунувши за одним заходом політичних конкурентів і в черговий раз “затиснувши гайки” всередині суспільства.

При цьому найбільш небезпечним сценарієм є розгортання Туреччиною плавучої бурової установки в районах, де Oruc Reis раніше проводив дослідження. Він може відправляти рибальські човни в територіальні води Греції в спірних регіонах. Нещодавно посольство Греції в Анкарі висловило протест проти незаконного промислу турецькими рибальськими суднами в супроводі берегової охорони Туреччини, але там відповіли, що це їх територія, а значить претензії грецької сторони безпідставні.

Більш того, Туреччина вирішила відродити проблему «демілітаризації» грецьких островів в східній частині Егейського моря, зайшовши так далеко, що в листі свого постійного представника при ООН заявила, що демілітаризація є умовою грецького суверенітету над ними.

Йдеться про островах Лемнос, Самофракия, Хіос, Тилос, Самос, Халки. Туреччина стверджує, що, відповідно до міжнародного права, Греція не має права розміщувати війська в цілому на 23-х належать їй островах в Егейському морі. До переліку увійшли: Лесбос, Самос, Хіос, Ікарія, Лемнос, Самофракия, а також острова Додеканеса – Астипалея, Родос, Халки, Карпатос, Касос, Тилос, Нисирос, Калімнос, Агафонісі, Лерос, Леї, Псерімос, Патмос, Сімі, Кос і Кастелорізо.

Греція, зі свого боку, заявляє, що положення Лозаннського договору, на які посилається Туреччина, були анульовані договорами, підписаними після 2-ї світової війни.

Ворожнеча двох сусідів сягає своїм корінням в далеке минуле, але з кожним днем ​​набуває все нових форм. Черговим етапом ескалації напруженості стало відкриття в 2011 році газового родовища Афродіта в ІЕЗ Кіпру. При цьому Анкара завила, що розподіл природних ресурсів острова має в обов’язковому порядку узгоджуватися з сателітом – Турецькою республікою Північного Кіпру.

З весни 2019 року турецькі кораблі регулярно входять в кіпрські територіальні води і здійснюють незаконні геологорозвідувальні роботи. Грецький флот намагався протидіяти цим роботам, після чого турецькі дослідні судна стали виходити під конвоєм турецьких військових кораблів.

Кілька разів ситуація мало не доходила до реальних військових зіткнень. Найбільшим моментом загострення стало ушкодження грецькими бойовими плавцями обладнання на турецькому дослідному судні Oruc Reis, що призвело до згортання розвідки морського дна, а також “Навал” грецького фрегата “Лемнос» на турецький фрегат “Kemal Reis”, що мало не посприяло початку повноцінні воєнних дій.

Ситуація знову загострилася після того, як у вересні турецький флот став протидіяти роботі дослідного судна Nautical Geo, Яке плаває під мальтійським прапором, яке мало проводити розвідку маршруту трубопроводу “East Med”.

.



Source link