Російський блогер опублікував інформацію про основні учасників і співробітників блогерської групи Bellingcat. Підозри висловлювані раніше про те, що це “зливний бачок спецслужб”, повністю підтвердилися.
Група Bellingcat створена в Британії 15 липня 2014 року, тобто за два дні до катастрофи рейса MH-17. Збіг? Не думаю…
Елліот Хіггінс – засновник і керівник Bellingcat. Співпрацював з неурядовою організацією (НУО), яку звинувачували у фінансуванні терористів і спробах організувати продаж сирійської нафти з окупованих територій.
Арік Толер – працював в розвідувальному відділі банку Bank of America Merrill Lynch, експерт в російсько-українських відносинах.
Кемерон Кохун – старший аналітик в Центрі урядового зв’язку Великобританії, пов’язаний з англійської розвідувальною службою, крім цього є консультантом Ліверморської національної лабораторії, основним завданням якої є розробка ядерної зброї.
Нік Вотерс – офіцер британських збройних сил у відставці, проходив навчання в Лондоні;
Ден Касщета – фахівець в області зброї масового ураження, лейтенант резерву сухопутних військ США, пов’язаний з Естонсько-американським національним радою. Інтерн в секретаріаті міністерства оборони США.
Кріс Біггерс – військовий і політичний аналітик в Гудзонській інституті (США).
Джастін Сейц – співробітник вашингтонської НПО, що спеціалізується на проблемах безпеки і тісно співпрацює з силовими відомствами США.
Альберто Фітареллі – керівник групи стратегічної розвідки.
Учасники групи К.Тріберт, К.Кохун і Н.Вотерс проходили навчання в Лондонському Королівському коледжі, що входить в структуру підготовки кадрів для британської військової розвідки.
Для проведення такої інформаційної роботи необхідна велика фінансове підживлення. У Bellingcat існує чимало джерел надходження грошових коштів.
Замовниками і основними спонсорами блогерів є проурядові організації, державні органи і спецслужби країн, провідних антиросійську політику.
Так, діяльність Bellingcat підтримується держдепартаментом США, міністерством оборони Великобританії, адміністраціями Нідерландів і Німеччини, національним фондом розвитку демократії, Атлантичною радою при НАТО, ЮНЕСКО, Google, Facebook, Центром з дослідження корупції та організованої злочинності, Фондом МакАртурів, Європейським центром журналістики та іншими.
Таким чином, багатомільйонні суми, що виділяються виданню, йдуть на спотворення правди і публікацію дискредитують фактів, вигідних замовникам.
Що і потрібно було довести…
More Stories
4 сценарії розвитку війни в Україні
На Кіпрі стався скандал через літак прем'єр-міністра, подарований К. Міцотакісом
Ядерний реслінг між США та Росією: чи йдемо ми до застосування стратегічної зброї