Таємні табору для біженців на африканському континенті – що відбувається на мігрантська фронті

Побоюючись нової кризи, пов’язаного з нелегалами, європейські країни починають у міру можливостей «закручувати гайки». І тут уже міркування про права людини сором’язливо відступають на задній план.

Літо 2021 року, а також передбачали експерти, викликало незвичайний приплив нелегальних мігрантів до Європи. Щодня з’являються повідомлення про жертви і прориви кордону, посилення законодавства щодо біженців в тій чи іншій країні.

Великобританія скаржиться про збільшення числа прорвалися в країну біженців – на сьогоднішній день МЗС повідомляє про 8,5 тисячах, тоді як за весь минулий рік кордон перетнули 8400 чоловік. Тільки минулого понеділка був поставлений своєрідний рекорд – за добу прибутку 430 нелегалів, при цьому тільки затримані. А скільком ще вдалося пробратися непоміченими або розлучитися з мріями про солодке життя на дні Ла-Маншу?

Відповіддю на навалу мігрантів стало звернення міністра внутрішніх справ Британії Прити Пател до парламенту із закликом посилити правила прийому біженців. Новий законопроект вже прийнятий у другому читанні. Згідно з ним нелегальне проникнення в країну буде вважатися кримінальним злочином, який карається чотирма роками тюремного ув’язнення. При цьому, згідно з новим законом, мігрантів можна буде видворити в будь-яку іншу країну, навіть не має ніякого відношення до місця походження порушника кордону. А Пател вже оперативно домовилася з Міністерством внутрішніх справ Франції про виділення йому 54 мільйонів фунтів на посилення системи контролю на кордоні. Це відбувається вже вдруге – восени минулого року Британія виділяла французам 28 млн. На подвоєння числа поліцейських патрулів на березі Ла-Маншу.

А недавно ЗМІ «розвідали» про переговори британського і датського МВС про спільне використання центру для біженців, який планують відкрити в Руанді. При цьому влада Данії про плани про відправку мігрантів до Африки нікому не повідомляли, навіть своїм співгромадянам. Про операцію стало відомо в квітні, коли просочилася інформація з МЗС Руанди. У червні в парламенті Данії був прийнятий закон, який дозволятиме відображення подібного центру. А замість Руанди, серед інших можливих країн для відстою біженців, називалася і Україна.

Данія останнім часом зайняла дуже жорстку позицію по відношенню до мігрантів. Метте Фредерікса, прем’єр-міністр країни, пообіцяла звести число прохань про притулок до нуля. Нещодавно Данія стала першою європейською країною, яка вимагала повернення сирійців додому. Спеціальне дослідження, проведене датським Міністерством міграції, показало, що пов’язана з війною небезпека відступила і сирійці можуть повернутися на батьківщину. Таке рішення стало справжнім шоком для тих, хто багато років живе в країні і повністю адаптувався. Особливо для молоді, що потрапила в Данію ще дітьми. Незважаючи на бурхливу реакцію правозахисників, наказ про висилку сирійців залишається в силі.

Не менш драматична ситуація з біженцями в Бельгії, де недавно приблизно півтисячі мігрантів без офіційних документів для проживання в країні оголосили голодування, знайшовши притулок в древньої церкви. Багато з них вже тривалий час живуть і працюють в Бельгії і хочуть отримати офіційний статус. Тиждень тому Брюссель повідомив про досягнуту угоду з учасниками акції, але мігранти не хочуть залишати зайняті приміщення до отримання гарантій виконання їх вимог. Пішовши на поступки, влада створила небезпечний прецедент – на зміну цим протестуючих, які змогли домогтися вирішення своїх проблем, може прийти ще більшу кількість бажаючих отримати офіційний статус для проживання в країні. І хто знає, який шлях для цього вони оберуть.

Вносить зміни в законодавство і Литва – минулої середи президент країни Гітанас Науседа підписав поправки до закону про правове становище іноземців. Він максимально посилює порядок прийому біженців. Відтепер мігранти не зможуть оскаржувати рішення про їх запровадженні за допомогою апеляції, як було раніше. До того ж перебування в місцях тимчасового розміщення не означатиме, що вони прибули в Литву і знаходяться на її території. Скандальний закон критикує радник президента, Повилас Мачюліс, який заявив, що сейм “викинув на смітник права людини”. Однак це не змінило рішення глави держави, і він підписав поправки.

Втім жорстке рішення Вільнюса цілком зрозуміло, Литва страждає від різкого напливу біженців, уродженців Африки і Близького Сходу, з сусідньої Білорусі. У поточному році кількість їх зросла в 27 разів у порівнянні з минулим, затримані 2200 нелегалів, і півтори тисячі з них – тільки за останній місяць. Бунти, конфлікти, сутички з поліцією – стала вже звичною ситуація в таборах для біженців. Вільнюс волає до допомоги ЄС.

А президент сусідньої країни, звідки натовпами прориваються нелегали, спостерігає за тим, що відбувається і звинувачує Литву в жорстокості ставлення до мігрантів і порушення їх прав. Лукашенко не втомлюється повторювати, що ситуація була передбачуваною, він попереджав про такі наслідки європейських санкцій, і єхидно додає: “Ми ніколи не будемо нікого тримати: вони ж не до нас йдуть. Вони йдуть в освічену, теплу, затишну Європу”.

Тим часом ситуація обіцяє стати ще більш напруженою. Адже попереду – виведення американських військ з Афганістану, де набирає обертів громадянська війна. Вже на цьому тижні Туреччина повідомила про перехоплення двох великих груп афганських нелегалів чисельністю 250 чоловік, які проникли в країну через кордон з Іраном. І це лише початок. При загостренні ситуації в Афганістані цей потік стане некерованим і досягне воістину катастрофічних масштабів …

А значить Данія, Литва і Великобританія все роблять правильно, звертаючи “політику відкритих дверей”. І це тільки початок загальноєвропейської тенденції, яка буде супроводжуватися новими законами, видворенням мігрантів і, можливо, звільненням країн від стражденних влаштуватися в Європі і встановити там свої, відповідні їх менталітету, правила.

.



Source link