Навіщо Британія влаштувала провокацію біля берегів Криму

Ось так сидиш жарким днем ​​на березі, морозиво їси, а тут трохи Третя світова не розпочалася. Сьогодні біля мису Фіолент відбулося умовне зіткнення військових РФ з британським есмінцем Defender. Як повідомляється, близько полудня було зафіксовано порушення кордону Росії з боку есмінця королівських ВМС, в зв’язку з чим російський сторожовий корабель відкрив по ньому стрілянину, а літак Су-24М справив бомбометання по напрямку руху, після чого Defender змінив курс. Першим відреагував на подію глава нашого МЗС Кулеба: назвав цей інцидент проявом “агресивної та провокаційної політики РФ” і закликав НАТО (куди ж без нього?) Перейти на якісно нову співпрацю в Чорному морі. Порив міністра підхопив радник глави Офісу президента Олексій Арестович і повідомив, що “військово-політичне керівництво України, у взаємодії з союзниками, формує позицію з даного питання, яка буде доведена в короткий час по завершенню консультацій». Зовсім несподівано в Україні виявилася з візитом президент Грузії – країни, куди і прямував есмінець. Для формування позиції не довелося далеко йти. Але склалася вона в несподіваною конфігурації: Міністерство оборони Британії збило запал наших чиновників і … спростувало сам факт інциденту, назвавши повідомлення про попереджувальних постріли «російської дезінформацією». епопея на цьому не закінчилася: несподівано подав голос журналіст британського БіБіСі, який перебував на борту есмінця. І як тут не згадати анекдот: “Сиджу я, значить, собі мирно в тумбочці …”. Репортер уточнив, що Defender навмисно зайшов в територіальні води Криму. і він особисто чув гул літаків над кораблем і попереджувальні постріли. Так і хоче ться сказати: молодці, хлопці, паліть далі, якщо б такі події не торкалися реальному житті. Чому саме Британія нагнітає, відправляючи свій корабель до берегів півострова, знаючи, що може за цим послідувати? Відповідей може бути кілька. Найбільш очевидний – необхідність зриву запуску Північного Потоку-2 і перешкоджання посилення Німеччини, яка після цього більше не буде залежати від другорядних країн, підконтрольних офіційному Лондону. В цілому цей випадок не варто вважати “провокацією”. Це звичайна військова операція, розпочата з розвідувальними цілями. Британці та американці напевно розраховували отримати таким чином інформацію про місця розміщення сил і засобів спостереження і контролю, про те, який порядок реагування на порушення морських кордонів, в якому порядку і через якийсь час мобілізуються різні сили і засоби і так далі. Коли США і його союзники нарешті вирішаться на Третю світову, ця інформація буде їм корисна. А так як вони готуються до неї цілком серйозно, то і збирають її теж системно. Думка автора може не збігатися з думкою редакції.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція