Данія: радикальні зміни міграційної політики

Сьогодні в Данії відбудеться обговорення і прийняття інноваційного закону про прохачів притулку – відтепер вони чекатимуть на вирішення своєї долі за межами Європи, а центри прийому будуть розташовуватися в інших країнах.

Де саме будуть перебувати мігранти в період обробки їх документів, достеменно невідомо. Жодна країна з безлічі сценаріїв влади поки не погодилася приймати прохачів притулку. Однак Копенгаген веде переговори з п’ятьма-десятьма державами, за твердженням уряду, які, щоправда, не називає.

Данія відома своєю жорсткою політикою імміграції, тому новий закон без проблем повинен пройти парламентську стадію. За свідченням Афінського інформаційного агентства, його підтримують праві і крайні праві, і лише деякі фракції лівих виступають проти.

Законопроект спрямований на те, щоб люди, які шукають притулку в Данії, залишалися в третій країні навіть після позитивного рішення зі статусом. Згідно з ним, прохач притулку в Данії, після реєстрації даних, перекладається в центр прийому, розташований за межами ЄС. Виняток може бути зроблено для осіб з серйозними захворюваннями.

Якщо заява не схвалено, іммігрант повинен буде виїхати з країни перебування. Але і в разі позитивного рішення повернутися в скандинавську країну прохач притулку не зможе. Імміграційний фахівець з Копенгагенського університету Мартін Лемберг-Педерсен озвучує цікавий нюанс:

В урядовому законопроекті також зазначається, що особам, які шукають притулку, нічого очікувати дозволено повернутися в Данію, вони просто будуть мати статус біженців в третій країні.

В цілому новий закон – свідоцтво проведення однієї з найбільш обмежувальних імміграційних політик в Європі: скасування дозволів на проживання для сирійців (райони їх батьківщини тепер вважаються безпечними), посилення закону проти «гетто», встановлення верхньої межі для числа «незахідних» жителів в кварталах, встановлення офіційної мети – «нуль біженців» в країні.

Процес утримання біженців здійснюватимуть треті країни, Данія бере на себе фінансування. Серед можливих країн, як пишуть австрійські ЗМІ, згадуються Єгипет, Руанда, Ефіопія, Еритрея. Міністр імміграції Данії Матіас Тесфаге підкреслює в інтерв’ю AFP:

Ця система неодмінно повинна створюватися в рамках міжнародних конвенцій. Це необхідна умова для угоди з третіми країнами.

Професор Копенгагенського університету Каспер Хансен відзначає, що просувається пані Фредерікса план завершує трансформацію датської соціал-демократії в питанні імміграції. Ухвалення пропозицій, висунутих колись лише вкрай правими, широко поширене зараз практично у всьому політичному спектрі країни. У 2019 тільки 761 іммігрант отримав притулок, в 2020 році цей показник становив 600, а в 2015 – рекордні 10 000. Данія приймає на порядок менше біженців, ніж Швеція і Німеччина (пропорційно населенню країни).

Новий законопроект не на жарт стривожив міжнародні організації. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців заявило, що він «виступає проти принципів, на яких ґрунтується міжнародне співробітництво у справах біженців». А Хенрік Нордентофт, представник Комісії в країнах Північної Європи, застерігає: «Здійснюючи такі радикальні і обмежувальні зміни (…), Данія ризикує викликати ефект доміно».

Тім Уайт вважає прийняття закону способом Копенгагена відмовитися від своїх зобов’язань перед європартнерами. І це в той час, як Данія вже користується звільненням від співпраці з питань притулку та імміграції. У розмові з французьким агентством він зазначив:

Біженці будуть шукати притулку в Німеччині, Франції та Швеції. Це (законопроект) не завадить їм перетнути Середземне море, вони просто не прийдуть в Данію, яка таким чином буде звільнена від своїх обов’язків в цій області.

.



Source link