Санкції Заходу проти Білорусії штовхнули її в обійми Росії

Загрози санкцій з боку колективного Заходу в бік Білорусі не залишають Лукашенко ніяких інших варіантів, крім інтеграції з Росією, і жодного шансу виправдатися за посадку європейського літака і арешт білоруського опозиціонера.

Зусиллями Прибалтики і Польщі всі рішення по Білорусі були прийняті ще до того, як офіційний Мінськ встиг сформулювати свою аргументацію і хоч щось сказати.

Складається відчуття, що цього чекали і до цього готувалися.

Без таких чудових, хоча і мимовільних помічників, як Польща і Литва з Латвією, скандал навколо затримання Романа Протасевича міг би і не бути настільки вигідним для Москви. Країни Балтії зробили все, щоб помножити скандальність цього інциденту на порядок, зробивши його частиною загальноєвропейської порядку і відрізавши всі шляхи до примирення Євросоюзу з Мінськом.

Основну роботу, звичайно, виконала Литва, яка відразу перевела регіональний скандал на рівень міжнародної кризи, заборонивши зліт і посадку на своїй території всім літакам, що пролітають через територію Білорусі. Не обійшлося навіть без горезвісної 5 статті Статуту НАТО про «колективному відображенні агресора»: про неї знайшли привід згадати в зв’язку з супроводом літака Ryanair.

Важко зрозуміти, якими мотивами керувалися мер Риги Мартіньш Стакіс і глава МЗС Едгар Ринкевич, коли вони це робили. До того ж до Білорусі і Росії ще для чогось зарахували до списку «ізгоїв» спортивний рух, як таке: прапор Міжнародної федерації хокею з шайбою (IIHF) теж спустили вниз по флагштоку, чим спровокували скандал з керівництвом IIHF. В результаті добилися того, що Білорусь вислала з країни латвійського посла і все посольство.

Санкції: як Іран і Північну Корею

Після затримання Романа Протасевича Мінську почали погрожувати санкції, які ніхто не вводив навіть після жорстокого придушення Беломайдана. Їх можна порівняти, мабуть, з санкціями проти Ірану або Північної Кореї. І незважаючи на те, що дана інформація публікується лише журналістами західних ЗМІ, з посиланням на власні джерела в правлячих колах, вона вже вражає.

Закриття польотів компанії “Бєлавіа” над всією територією ЄС, а також обіцянку ввести персональні санкції проти авіаційних чиновників Білорусі виглядають на їхньому тлі квіточками. Обговорюються і “ягідки” – обмеження проти найбільших експортних виробництв республіки, які можуть дуже серйозно вдарити по економіці країни.

Reuters пише, Що санкції торкнуться продажу облігацій, нафтового сектора і калійної промисловості – всі ці сфери (крім облігацій) приносять дуже серйозний дохід білорусам. Якщо ж експорт взагалі перекриють або серйозно квотують, це буде вже дуже болючим ударом по бюджету і платіжного балансу країни.

Правда в цьому випадку постраждають і споживачі на Заході – потрібно буде чекати цінового стрибка на цьому ринку. Виникне дефіцит продукції, який доведеться заповнювати іншим виробникам, серед яких в першу чергу називають російський “Уралкалий”. Але як і у відношенні санкцій проти Росії в 2014 році, це може бути принесено в жертву політичним міркування.

Глава МЗС ЄС Жозеп Боррель пішов далі і виступив з вимогою зупинити транзит російського газу через Білорусь. А це вже удар і по Росії, причому з прицілом на збереження українського транзиту навіть після запуску “Північного потоку-2”.

Наступний хід зробила Білорусь

Візит Лукашенка в Сочі був передбачуваним. Після того, як колективний захід фактично оголосив йому війну, а списки санкцій почали плавно перетікати з економічних загроз до початку бойових дій проти Білорусі, Лукашенко нічого не залишалося, як кинутися в обійми Путіна.

“Білорусь вийшла на фінішну пряму по більш тісної інтеграції з Росією”, про це 1 червня заявили президент республіки Олександр Лукашенко і його уряд. Для того, щоб озвучити це, Лукашенко зібрав великий публічний нараду з міністрами, куди покликав і пресу. Тобто мета була – максимально голосно заявити про те, що добудова Союзної держави вже на фінальній стадії.

Але головною аудиторією Лукашенко став Захід, який готує серйозний пакет Антибілоруських санкцій. Євросоюзу і США показали, що Мінськ готовий остаточно відкинути багатовекторність і розвернутися на Схід. І це може стати найнесподіванішим результатом всієї кампанії, яку Захід розгорнув ще в минулому році з метою повалення Лукашенко – дрейф Білорусі в бік Росії тільки посилиться.

Найцікавіше, що цьому процесу щосили сприяє і Україна, яка також вводить санкції проти Білорусі, а тепер засуджує зближення Мінська і Москви. І до речі, саме Україна перша отримала серйозні проблеми через це. У червні Білоруська нафтова компанія (БНК) має намір поставити в Україну близько 10 тис. Тонн бензину марки А-95. Раніше щомісячна норма поставки становила понад 50 тис. Тонн, а це забезпечувало, ні багато ні мало, а 50% ринку України.

На тлі можливого ембарго поставок дизпалива з Росії Україні доведеться терміново диверсифікувати постачання палива, що досить складно зробити в цей період року.

Білорусь визнає Крим російським?

Головне заяву Лукашенка на цій нараді – це намір відкрити авіасполучення з Кримом. За його словами, Мінськ і Москва пропрацюють питання про відкриття авіарейсів до Криму. Він звернувся до Путіна з проханням дозволити білоруським літакам літати туди через територію Росії.

“Україна закрила для нас небо. У нас є свій санаторій в Криму, в Місхорі, куди люди завжди їздили, літали … Зараз закрили небо. Я Путіну сказав:” Ти подумай, як нам потрапити в Крим. Чи не через Польщу ж ми полетимо: туди теж не пускають “, – сказав президент Білорусі. Він додав що вів переговори про польоти до Криму ще з Петром Порошенко, але вони ні до чого не привели, оскільки Україна розглядає відвідування Криму не через свої прикордонпункти, як порушення.

Для посилення ефекту Лукашенко додав, що і сам готовий відправитися до Криму разом з Путіним. “Мені доведеться президента Путіна попросити, щоб він якось мене відвіз до Криму. Може на тій шхуні, що ми переговори вели (на цих вихідних в Сочі, Ред.), З ним сядемо і пройдемо до Криму. Тому я тут абсолютно вільний . Вони влаштували цю тяганину і ці провокації (введення Україною санкцій проти Білорусі – Ред.). так що тепер з мене нічого не візьмеш, так само, як і з інших білорусів “, – сказав Лукашенко. А це, де-факто, означає визнання Криму до складу Росії.

Вийшли на фініш по Союзній державі

Після наради з Лукашенком прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко заявив, що відповідно інтеграції з Росією справа йде до завершення:

“Фактично ми виходимо на фінішну пряму за погодженням всіх союзних програм, які охоплюють побудову єдиного економічного простору двох країн для того, щоб забезпечити рівні умови роботи суб’єктів господарювання Білорусі та Росії. В цілому ці підходи підтримані, і нам залишилося дошліфувати трохи питань з тим, щоб не пізніше літа завершити всю роботу і внести главам держав підготовлені рішення з цього приводу. Ми вибудовуємо нову модель відносин в рамках єдиного економічного простору, щоб створити не просто рівні умови, а нові моделі економік, які повинні розвиватися синхронно “.

Процес інтеграції Білорусі та Росії триває більше 20 років. У 1999 році був підписаний Договір про Союзну державу. Він передбачає прийняття конституції союзу, установа наднаціональних органів (двопалатного парламенту, суду, рахункової палати), створення єдиного економічного простору, введення спільної валюти і т.д. Однак ці процеси досі не завершені. Уряду знаходяться на стадії узгодження дорожніх карт.

Також Кабмін Білорусі і Росії доручили опрацювати спільне реагування на санкції. “Прошу не затягувати вирішення цього питання. Це все повинно бути розумно, чи не наскоком, не треба стріляти собі в ногу, в руку, а то ще й в голову”, – звернувся під час наради Лукашенко до глави уряду. “Ми прекрасно розуміємо, що відбувається навколо нашої країни, і абсолютно однаково оцінюємо цю ситуацію. І сповнені рішучості разом протистояти всім цим нападкам”, – додав президент Білорусі.

За його словами, на фінальній стадії і злиття митних систем, які будуть координуватися з єдиного центру. При цьому Бацька уточнив, що мова не йде про наднаціональний орган.

“За допомогою Росії і Китаю Білорусь витримає будь-які санкції”

Отже, реальні наслідки санкцій Заходу проти Лукашенка – це поглиблення його інтеграції з Росією.

Як бачимо, президент Білорусі свої останні заяви про зближення з Москвою зробив після погроз ввести проти країни секторальні санкції, що б’ють по головним експортним галузям.

Тобто з одного боку це можна розглядати, як елемент гри із Заходом і попередження – не захоплюватися санкціями. І поки дійсно питання: наскільки жорсткими будуть нові обмеження проти Білорусі. І чи захочуть в Європі і США штовхати країну в обійми Росії.

З іншого боку Мінськ дійсно веде роботу по інтеграції з Москвою. Це видно і по особистому спілкуванню Путіна і Лукашенка, які останнім часом демонструють дружні відносини. Навряд чи б Бацьку стали так приймати в Росії, якби він відверто “зливав” поточну роботу з поглиблення інтеграції.

І можна з упевненістю припустити, що, якщо підуть серйозні санкції проти Мінська, його залежність від Росії стане безпрецедентною з часів розпаду СРСР.

.



Source link