Глобальне відновлення або гіперінфляція?

Величезна сума в вигляді 5,4 трлн євро – це гроші, які домашні господарства в більшості країн світу заощадили і накопичили з початку пандемії, коли їх витрати були примусово скорочені через припинення економічної діяльності, а також через побоювання споживачів з приводу своєї роботи і доходів.

Відмінності між багатими і бідними країнами, а також між різними доходними групами всередині країн також очевидні за рівнями заощаджень: вони явно вище в США, Західній Європі та багатьох країнах Близького Сходу, але значно нижче в країнах Східної Європи і найбідніших країнах Азії. Ця економія, однак, є однією з надій світової економіки на відновлення після закінчення пандемії, оскільки очікується, що вона буде спрямована на всілякі споживчі витрати, які будуть стимулювати зростання. Кілька днів тому агентство Moody’s передбачило, що якщо домашні господарства у всьому світі витратять близько третини своїх надлишкових заощаджень, вони підстебнуть світову економіку як мінімум на 2 процентних пункту в поточному і наступному році.

За оцінками агентства, американські домогосподарства зібрали більшу частину цього капіталу, так як вони заощадили 2 трильйони. Дані Evercore ISI показують, що заощадження в найбільшій економіці світу були сконцентровані ще до того, як була реалізована програма Байдена, за якою населенню були виділені 1,9 трлн. доларів, а загальна сума допомоги населенню США перевищила 4 трильйони доларів США.

У той же час дані ОЕСР показують, що заощадження домашніх господарств в найбільш розвинених країнах досягли найвищого рівня з початку століття. Точно так же заощадження були набагато вище, ніж зазвичай в країнах Близького Сходу, які підтримували свою економіку щедрими програмами. У той час як в Азії заощадження домогосподарств знову були високими, але не дуже високими в порівнянні з нормальними рівнями, почасти тому, що пандемія була зупинена швидше і зробила менший вплив на витрати домогосподарств.

У Південній Америці та Східній Європі рівень заощаджень виріс, але менше, ніж в США, оскільки вони сильно постраждали від пандемії, а державні програми були менш щедрими. У всіх географічних регіонах вплив пандемії було нерівномірним: найбільше постраждали бідні домогосподарства, а заощадження були нерівними, при цьому велика частина коштів акумулювалася на банківських рахунках багатших домогосподарств. За даними Moody’s, до кінця першого кварталу загальні заощадження в усьому світі склали не менше 6% світового ВВП. У недавньому звіті Financial Times йдеться, що останні опитування демонструють оптимізм серед споживачів, а це означає, що вони будуть поспішати витрачати в магазинах.

Про це свідчать результати дослідження Morning Consult, в якому 1/3 найбагатших домогосподарств у багатьох країнах, таких як Китай, Австралія, Італія, Росія і США, вважають, що період, який ми переживаємо, підходить їм для переходу на великі ринки. Однак це не відноситься до найбідніших домогосподарствах. Економісти Goldman Sachs відзначають, що дві третини додаткових заощаджень в США були отримані від 40% найбагатших серед населення наддержави.

За оцінками тих же економістів, такий розподіл заощаджень зменшить масштаби імпульсу, який економіка отримає, коли будуть скасовані обмежувальні заходи, оскільки «вищі доходи не дадуть зайти так далеко у витратах». Як вони типово говорили FT, «якщо додаткові заощадження належать більш багатим домогосподарствам, то це буде розглядатися, як збільшення їх добробуту, а не як збільшення доходів, тоді рівень витрат буде явно нижче».

Прикладом може служити Великобританія, де, за даними Банку Англії, майже три чверті домогосподарств заявили в ході опитування, що вони мають намір залишити свої заощадження на банківських рахунках недоторканими і не витрачати їх. Деякі інші домогосподарства планують використовувати свої заощадження для виплати боргів або інвестувати в пенсійні фонди, щоб мати більший дохід після виходу на пенсію.

У Греції також відзначено зростання накопичень на депозитних рахунках громадян. Зокрема, за даними банку Греції, вклади домашніх господарств і підприємств в грудні збільшилися на 4,4 млрд. Євро, що явно свідчить про скорочення споживання і збільшення ліквідності, накопиченої в економіці, завдяки заходам державної підтримки підприємств.

Вплив державного втручання було настільки велике, що загальне зростання банківських депозитів склав 19,9 млрд. Євро за 2020 рік і 17,9 млрд. Євро з початку кризи охорони здоров’я в березні до кінця 2020 року.

В цілому депозити приватного сектора в місцевих банках збільшилися до 163 млрд. Євро на кінець грудня в порівнянні з 143,1 млрд. Євро на кінець 2019 року. При цьому внесок домогосподарств склав 126,3 мільярда євро, а корпорацій – 36,7 мільярда євро.

Більше половини збільшення, зареєстрованого в минулому році, доводиться на підприємства, ліквідність яких зросла на 10,3 млрд євро, в той час як вклади домашніх господарств зросли на 9,6 млрд євро.

Дане зростання депозитів свідчить про стагнацію в економіці і скорочення витрат домогосподарств і компаній, а також про припинення виплати внесків не тільки банкам і іншим кредиторам, а й податковим органам і фондам соціального страхування.

Світові економісти підкреслюють, що такі високі розміри допомоги, а також зростання накопичень можуть привести до серйозної інфляції, яка боляче вдарить саме по бідних країнах, погіршивши їх і без того складне економічне становище.

Вплив державного втручання було настільки велике, що загальне зростання банківських депозитів склав 19,9 млрд. Євро за 2020 рік і 17,9 млрд. Євро з початку кризи охорони здоров’я в березні до кінця 2020 року.

В цілому депозити приватного сектора в місцевих банках збільшилися до 163 млрд. Євро на кінець грудня в порівнянні з 143,1 млрд. Євро на кінець 2019 року. При цьому внесок домогосподарств склав 126,3 мільярда євро, а корпорацій – 36,7 мільярда євро.

Більше половини збільшення, зареєстрованого в минулому році, доводиться на підприємства, ліквідність яких зросла на 10,3 млрд євро, в той час як вклади домашніх господарств зросли на 9,6 млрд євро.

Дане зростання депозитів свідчить про стагнацію в економіці і скорочення витрат домогосподарств і компаній, а також про припинення виплати внесків не тільки банкам і іншим кредиторам, а й податковим органам і фондам соціального страхування.

Світові економісти підкреслюють, що такі високі розміри допомоги, а також зростання накопичень можуть привести до серйозної інфляції, яка боляче вдарить саме по бідних країнах, погіршивши їх і без того складне економічне становище.

.



Source link